Міркування на тему: Дружба або гроші

Хочу Розповісти про одну подію, що залишило глибокий слід у моїй душі й змусило визнати, що деякі люди не є такими, ким намагаються здаватися. Є в мене знайома дівчина, Оленька. Ми з нею дружимо змалку, тим більше – живемо в одному будинку, учимося в одній школі. Розумна, добра завжди була прикладом для мене у всім. Особливо вражали її щирість і чесність, один раз зібралися ми з Олей по своїх справах у центр міста й чекали тролейбус. Накрапав дощик, і крім нас на зупинці нікого не було. І от підбігли юнак і дівчина, Сергій і Тетяна із сусіднього будинку,

яких я останнім часом часто бачила разом. Веселі, причепурені, вони про щось весело розмовляли. Напевно, кудись дуже поспішаючи, квапливо стрибнули в маршрутне таксі. Дверцята зачинилися, і машина швидко зникла за поворотом.

Раптом на асфальті ми помітили шкіряне портмоне, що, напевно, випало й кишені Сергія при посадці в авто. Здогад підтвердив і невеликий блокнот, знайдений нами в кармашке. Крім блокнота, ми побачили там гроші, чималу суму. Я запропонувала негайно ж віднести знахідку додому до Сергія, його батькам, щоб ті якось повідомили сина про це. Напевно, хлопчик уже кинувся гаманця й дуже хвилюється.

І тут мене вразила реакція Оленьки. Звузивши ока, воно процідила, що нікуди мі не підемо, гроші поділимо між собою, а гаманець із блокнотом десь викинемо. Куди поділася та чесна, принципова дівчина, що я завжди знала? Перед собою я побачила втілення жадібності й користі, безсоромності. Це мене настільки вразило, що в якусь мить я й слова не могла виговорити, лише вистачала ротом повітря. Потім обурено відкинула її жахливе речення й рішуче заявила, що якщо Оля не віддасть портмоне добровільно (а вона вже сховала його в сумочці), те я сама піду до батьків Сергія й всі їм розповім. У відповідь на це подруга обізвала мене дурепою й зрадницею, жбурнула мені гаманець просто в особу й пішла ладь, сказавши на прощання, що ніколи мені цього не простить. Т. е. ще й мене винуватої зробила. Звичайно, знахідку я віднесла за адресою, вислухала численні слова вдячності від розчулених хазяїв. Однак радість від мого, по суті, звичайного, учинку затьмарилася усвідомленням того, що чомусь людська порядність нині стає дефіцитом. Про це свідчить і искреннее подив моєю появою з гаманцем батьків Сергія, і огидне поводження Оли. Виходить, дівчинка ховала свою теперішню сутність під маскою чесності й принциповості, а я сприймала все за чисту монету. Зараз вона демонстративно відвертається від мене при зустрічах з підкресленим презирством.

Так і закінчилася наша дружба. Звичайно, на душі залишився гіркий присмак. Однак я нітрохи не жалую ні про що. Адже головне для людини – не зрадити самого себе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Міркування на тему: Дружба або гроші

Categories: Нові твори

Links