Home ⇒ 📕Біографії ⇒ Драй-Хмара Михайло

Драй-Хмара Михайло

Народився 10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Золотонощині (нині – Чорнобаївський район Черкаської області) в козацькій родині. Він рано залишився без матері. Батько зміг дати синові добру освіту. Спершу Михайло закінчив Золотоніську школу, а згодом – Черкаську гімназію. 1906 року за конкурсом вступив до знаменитої Колегії Павла Галагана в Києві, де вчився разом із П. Филиповичем. 1910 року став студентом історично-філологічного факультету Київського університету, після закінчення якого (1915) був залишений на кафедрі слов’янознавства

для підготовки до професорського звання. 1913 року відряджений за кордон, де студіював фонди бібліотек та архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда і Бухареста. З початком першої світової війни як професорський стипендіат працював у Петроградському університеті, а 1917 року повернувся в Україну. В 1918-23 р. р. – професор Кам’янець-Подільського університету. З 1923 по 1929 рік – професор кафедри українознавства Київського медичного інституту, а в 1930-33 роках працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при ВУАН.

Михайло Драй-Хмара належав до угруповання “неокласиків”, хоча до кінця не позбувся

символістичних впливів. Його поетичній палітрі притаманні вкрай загострені ліричні емоції, його соковито-язичницька лексика наповнена неологізмами. До класичних форм сонета, яким віддавали перевагу “неокласики”, він звертається тільки наприкінці 20-х років. За життя Драй-Хмари вийшла друком лише одна книга поезій “Проростень” (1926). Дві інші (“Сонячні марші” та “Залізний обрій”) так і не побачили світу аж до 1969 року.

Як літературознавець, глибоко обізнаний із багатьма слов’янськими літературами, Драй-Хмара своїми розвідками добре прислужився розвиткові історико-порівняльного методу. Щоправда, йому вдалося видати лише монографію “Леся Українка” (1926).

Вперше Київським відділом ДПУ (за звинуваченням в приналежності до контрреволюційної організації в Кам’янець-Подільському університеті) Михайла Драй-Хмару заарештовано 21 березня 1933 року. Однак тодішньому слідству забракло доказів, і невдовзі, 11 травня, його випустили із-за грат. Та тільки 16 липня 1934 року його справу, за № 3391 було припинено, і професор Драй-Хмара, нарешті, був звільнений від підписки про невиїзд.

Одначе повторного арешту лишилося чекати недовго. 5 вересня 1935 року було виписано ордер № 28 на арешт колишнього професора, а тоді рядового викладача української мови. Наступного дня оперуповноважені Сергієвський і Бондаренко арештували Драй-Хмару в його помешканні. Звинувачення стандартне: націоналістична контрреволюційна діяльність. Драй-Хмара вперто заперечував це. Тоді його справу під № 101 ЗО жовтня 1935 року з’єднали зі справою П. Филиповича під № 99, а 22 листопада справи П. Филиповича і М. Драй-Хмари були “підверстані” до справи № 1377 “Зерова і групи”. Проте й тут М. Драй-Хмара вперто заперечував свою приналежність до міфічної контрреволюційної організації, і слідчі змушені були знову повернутися до справи № 101.

Вона розглядалася 28 березня 1936 року в Москві на засіданні Особливої наради при НКВС СРСР під порядковим номером 88. Вирок лаконічний: “Драй-Хмара Михаил Афанасьевич – за к.-р. деятельность заключить в исправтрудлагерь сроком на пять лет, считая с 5.9.35 г.” Так Драй-Хмара опинився на Колимі.

Тут постановою трійки УНКВС по Дальбуду від 27 травня 1938 року йому додають ще десять років за нібито участь в антирадянській організації і антирадянську пропаганду вже в таборі.

Як засвідчено в документах про реабілітацію, М. Драй-Хмара помер 19 січня 1939 року “від ослаблення серцевої діяльності”. Реабілітовано письменника після перевірки табірної справи в Магаданській області 28 листопадда 1989 року.

Існує ще одна версія смерті Михайла Драй-Хмари. За спогадами П. Василевського (див. його. статтю “Так він загинув на Колимі” в “Літературній Україні” від 2 жовтня 1989 р.) письменник у квітні 1939 року став на місце смертника під час одного з чергових розстрілів кожного п’ятого в шерензі, врятувавши цим невідому молоду людину…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Михайло Драй-Хмара Поет і перекладач, учений і педагог, Михайло Драй-Хмара народився 28 вересня 1889 р. в с. Малі Канівці на Черкащині в родині козацького походження. Рано залишився без матері, теплі спогади про неї зігріватимуть його душу і виллються пізніше в зворушливі поетичні рядки. Батько подбав про те, щоб дати синові хорошу освіту,...
  2. ДЕ ЖИВЕ ХМАРА? О. КРОТЮК “НАША ХМАРА”. В. ФЕДОРЕНКО “ЖАЛІСЛИВА ХМАРА” Мета: формувати в учнів уміння правильно і свідомо читати текст; удосконалювати техніку читання; розвивати мовлення, мислення, фантазію учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати інтерес до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб...
  3. Аналіз першого розділу поеми В. В. Маяковського “Хмара в штанях” “Ви думаєте, це марить малярія?” В. Маяковський один із кращих поетів початку ХХ століття, століття глибоких соціальних змін. Поема “Хмара в штанях” була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як “тринадцятий апостол” (перша назва поеми, заборонена цензурою) олицетворяющий прийдешню революцію. Революція для Володимира Маяковського це руйнування старого...
  4. Лірична поема Калидаса “Хмара-вісник” Якийсь якша, напівбог зі звиті бога багатства й владики північних гір Кубери, засланий своїм паном за якусь провину далеко на південь, наприкінці літа, коли всі, хто виявився поза будинком, особливо тужать за своїм близьким, бачить у пекучому небі самотня хмара. Він вирішує передати з ним послання любові й розради своїй...
  5. Осмислення життя у поемі В. Маяковського “Хмара в штанах” В. Маяковський – один із кращих поетів початку XX століття, століття глибоких соціальних змін. Поема “Хмара в штанах” була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як “тринадцятий апостол” (перша назва поеми, заборонена цензурою), що персоніфікує прийдешню революцію. Революція для Володимира Маяковського – це руйнування старого світу в...
  6. ТВІР ПО ЛІРИЦІ ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЖИТТЯ В ПОЕМІ В. МАЯКОВСЬКОГО “ХМАРА В ШТАНЯХ” ТВІР ПО ЛІРИЦІ ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЖИТТЯ В ПОЕМІ В. МАЯКОВСЬКОГО “ХМАРА В ШТАНЯХ”. “Ви думаєте, це марить малярія?” В. Маяковський один із кращих поетів початку ХХ століття, століття глибоких соціальних змін. Поема “Хмара в штанях” була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як “тринадцятий апостол” (перша назва...
  7. Любовна драма в поемі Маяковського Хмара в штанях” Любовна драма, Що служить зав’язкою сюжету, незвичайна. У любовному трикутнику немає досяг успіху щасливого суперника, якого полюбила Марія. Вона взагалі не говорить при поясненні – любить чи не любить, вона тільки повідомляє: “Знаєте, я виходжу заміж”. Вона – Джоконда, “яку треба вкрасти!”. Її вкрали, купили, спокусили багатством, грошима, комфортом… Будь-яке...
  8. Твір-Рецензія на повість “Біла хмара Чингисхана” (Влада й особистість) Держава – Це пекти, що горить на одних дровах – На людських! Ч. Айтматов Чингиз Торекулович Айтматов – сучасний письменник-класик, всесвітньо визнаний художник слова. Майстер, що вміє зацікавити, навіть заворожити читача самобутніми легендами й розповідями, яскравими метафорами й порівняннями, незабутніми образами людей і тварин. Спілкування з більшим художником вносить у...
  9. У чому зміст бунту ліричного героя поеми В. В. Маяковського “Хмара в штанях”? В 1915 році Маяковський створює поему “Хмара в штанях” – один із самих цікавих добутків дожовтневого періоду. У цей час він переживає нерозділену любов. Біль розчарування, протест проти несправедливості миру, заклик до боротьби злиті воєдино в поемі “Хмара в штанях”. У ній поет зв’язує тему любові й тему революції, що...
  10. Аналіз першого розділу поеми В. Маяковського “Хмара в штанях” З появою в пресі ” Хмари в штанях” у російської поезії відбулося з-буття аж ніяк не рядове. Поема 22-літнього Маяковського замірялася на основи буржуазного миропорядка й пророкувала швидкий прихід революції. За словами самого поета, вона з’явилася результатом “выкрепшего свідомості близької револю-ции”. Свою поему Маяковський почав ще в першій половині 1914...
  11. Неоднозначність символістських текстів у Малларме Неоднозначність символістських текстів, можливість величезної кількості тлумачень іноді впливала на долю митців залежно від того, хто читав і тлумачив ці тексти. Так, М. Драй-Хмара, один з українських неокласиків, написав сонет “Лебеді” одразу після перекладу сонета “Лебідь” С. Малларме. Історія цього перекладу – це історія розправи заангажованої української літератури з “інакомислячим”...
  12. МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ Усяка література має своїх видатних трудівників. Людей, які завжди єднають творця і читача. Михайло Слабошпицький – трудівник української літератури і багатьох літератур світу. Він, здається, знає кожне Слово, що варте уваги, кимсь написане і вчора, і сьогодні. Має незаперечний смак, феноменальну пам’ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені...
  13. Фатальні експерименти – за повістю М. А. Булгакова “Собаче серце” МИХАЙЛО БУЛГАКОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ Фатальні експерименти (за повістю М. А. Булгакова “Собаче серце”) Повість “Собаче серце” була написана в 1925 році. Головний герой – професор медицини Пилип Пилипович Преображенський, який займається модною на той час проблемою омолодження людського організму. М. Булгаков не випадково наділяє героя прізвищем, яке відповідає...
  14. Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський....
  15. Максим Богдановіч Погоня Максим Богданович Погоня Перекладач: Михайло Драй-Хмара Джерело: З книги: Михайло Драй-Хмара. Вибране. К.: Дніпро, 1989, с. 261-262, 481 (вперше надруковано: Максим Богданович. Вінок. Київ: Державне видавництво України, 1929). Тільки в серці почую, мій краю, І тривогу за тебе, і гнів, Гостробрамську святиню згадаю І на конях грізних вояків. Скаженіють запінені...
  16. Михайло Панасович Стельмах Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою...
  17. Творчий шлях – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ “ПОЕТ ЗОВСІМ ІНШОЇ ЕПОХИ…” ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 4. МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ “ПОЕТ ЗОВСІМ ІНШОЇ ЕПОХИ…” Лєрмонтов мав дивовижне відчуття космосу. Я гадаю, що він перший у російській (а можливо, світовій) поезії глянув на землю з космічної висоти. В. Солоухін Намагаючись визначити своєрідність поетичного таланту М. Лєрмонтова, сучасники поета порівнювали його творчість насамперед із...
  18. Михайло Васильович (Михайль) Семенко Михайло Васильович (Михайль) Семенко народився 31 (19) грудня 1892 року на Полтавщині в селі Кибинці у родині волосного писаря, який став потім писарем земської управи в містечку Хорол. Семенкова мати, яка закінчила тільки початкові класи церковноприходської школи, була письменницею-самоуком, автором ряду повістей, надрукованих під її дівочим прізвищем – Марія Проскурівна....
  19. Михайло Васильович Исаковский Народився Михайло Васильович Исаковский у січні 1900 року на Смоленщині в селі Глотовке Ельнинского повіту в бідній селянській сім’ї. Грамоту здолав самоучкою ніякої школи в нашій місцевості не було, коли ж, нарешті, вона відкрилася, я закінчив її за дві зими й навесні 1913 року здав випускні іспити, одержавши по всіх...
  20. Небо – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО Скорочено В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лєрмонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі,...
Драй-Хмара Михайло
«
»