Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Драч Іван – Балада про соняшник

Драч Іван – Балада про соняшник

Навчання нагадує мені намисто, бо кожну його довгу нитку супроводжують великі і малі намистинки відкриттів. Перед тим, як чомусь навчитись, ми спершу відкриваємо для себе види мистецтв та їх витвори, коштовність яких осягаємо з часом. Усе життя ми збільшуємо кількість разків намиста, а разом з ними збільшується і кількість намистинок на мотузочках. Найвідомішим і найвитонченішим мистецтвом дехто називає поезію. Дійсно, вона є великою помітною намистиною у гердані нашої свідомості.

Та в іншому – поезія є сповіддю душі людини, але аж ніяк

не витвором мистецтва або людського хотіння. Поезія – це правда душі, можливо, тому вона всім зрозуміла і доступна. Відмінність її полягає в тому, що вона вбирає в себе інші мистецтва: прозу, музику, живопис.

Бо всі вони осідають у свідомості людини, впливають на її філософію та сприйняття життя, на ідеологію і почуття, на оточуючий світ. А це ми і намагаємось передати у віршах. Вольтер сказав колись: “Поезія – це музика душі”. У віршах віддзеркалюються всі людські вади і бажання, почуття і думки.

Поезія змушує читати між рядками. Бо в ній головне не сполучення слів, а атмосфера, якою вони оточені.

Традиційним для письменства є звернення Івана Драча до розкриття важливої ролі поетичного слова у людському житті. Для когось слово – це зброя, для когось – ледве не єдина умова збереження національної свідомості, державності, слово поезія святе, воно – молитва. У творі ж “Балада про соняшник” автор порівнює поезію із сонцем. Здавалось би, звичайне і, так би мовити, буденне порівняння. Але якщо зупинитись на ньому, то можна побачити світло і тепло, які ллються із цих слів: сонце – єдина зірка на небесному склепінні, що створює існування на землі, поезія – зірка на небі нашої свідомості, яка творить духовне життя. Без них на землі панували б холод, темрява і пустка, безчуйність. Чи не Це має на увазі письменник? Холод гострих слів, темрява почуттів, духовне запустіння. Якщо б не було поезії, не було б почуттів, емоцій, як не було б живих створінь без тіней. Поезія – це відбиток у дзеркалі, слів нашого сприйняття життя, життєдайна стежинка золотого сонця на воді, яка тремтить, хвилюючись від вітру.

А якщо пригадати те земне створіння, що завжди пов’язане з сонцем? Звісно, соняшник, відповімо ми, намагаючись згадати бабусин город і цю рослину на ньому. Чи, можливо, його насіння?

Із появою сонця соняшник оживає і починає слідкувати за ним. Так прокидаються люди, які знайшли поезію у своєму серці.

У творі “Балада про соняшник” описане “золоте німе захоплення” поезією – недосяжним “сонцем на велосипеді” – маленького хлопчака-халамидника, що просить покататися хоч на рамі. Серед дитячої, простої, теплої, але такої звичайної буденності хлопець-соняшник раптом помічає яскраве засмагле сонце у червоній сорочці, яке відкриває йому новий незвіданий світ. Соняшник вже не зможе відвести погляд від сонця. Народжений на землі, він назавжди пов’язаний зі світилом. Тільки люди, захоплені поезією, можуть провести інших у світ, де здійснюються мрії і банальність стає незвичайністю.

Форма балади, обрана Іваном Драчем, як завжди підкреслює незвичайність звичайного. Твір насичений теплом і любов’ю до поезії, які передаються читачам. “Балада про соняшник” у кожного викликає різні асоціації і почуття. Хтось відчуває те, що відчуває кожен з нас, прокинувшись сонячного ранку вдома і знаючи, що попереду ціла відпустка. Дехто, якщо б його спитали, в які кольори розмалював він цей твір, відповів би, що тільки світлі, теплі і сяючі. Але є те, що єднає ці почуття і асоціації, – вони обов’язково позитивні, добрі, милі, адже життя прекрасне тим, що кожної миті кожен із нас має можливість відкрити для себе нову, дивовижну грань світу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. (Балада у І. Драча позбавлена своїх тра­диційних ознак: фантастичних, легендарно-історичних та героїчних рис. На­томість вона побудована на побутовому, драматично-напруженому сюжеті, в ній висвітлюються зовні буденні, але насправді незвичайні явища.) ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого....
  2. І. ДРАЧ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК”, “ЕТЮД ПРО ХЛІБ”, “ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА” Варіант 1 1. Перша збірка письменника “Соняшник” надрукована… А У 1959р. Б 1971р. В 1962р. Г 1956р. 2. На думку І. Драча, справжнє мистецтво започатковується… А На гуманістичних цінностях. Б Бажанні щось написати. В Умінні уявити той чи інший образ. Г Народній основі. 3. “Чорнобильська мадонна” І. Драча належить до...
  3. Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і...
  4. Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник” І. Творчість Івана Драча. (Поезія Івана Драча – самобутнє і оригінальне явище в українській літературі XX століття. Багато уваги у своїх віршах поет присвятив проблемам сучасного йому суспільства, питанням технічного прогресу та його впливу на можливу долю людства, вражають поезії, де переважає тема кохання. Багато творів І. Драч присвятив темі...
  5. Аналіз “Балада про соняшник” До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” (1962). Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою пережив дивне видиво: він бігав наввипередки З вітром, рвав груші-гнилички, купався біля млина, стрибав на...
  6. Незвичайний дивосвіт образів Івана Драча (“Балада про соняшник”) Та не в дивацтві суть – а в здивуванні, У вмінні всюди диво світу світлом Осяяти: потужним світлом серця. I. Драч “Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його...
  7. Алегоричні образи соняшника і сонця у творі І. Драча “Балада про соняшник” Іван Федорович Драч – поет незвичайний і самобутній, поет-інтелектуал, творчість якого піднеслася на благодатній хвилі зростання громадсько-політичної свідомості людей, демократизації суспільства, загального “потепління” в країні наприкінці 50-х і початку 60-х років. Література в цей час звільнялася від канонів і догм соцреалізму. Молоді поети і письменники і в цей час щастя...
  8. Драч Іван Федорович Балада про пера Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши пером сови!” Я – жайвір по натурі. Не...
  9. Балада про вузлики – ІВАН ДРАЧ Скорочено Була колись у мене баба Корупчиха. Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Хто був голодний – приходив до Корупчихи. Вона кожного вузликом наділяла. Хто був холодний...
  10. Драч Іван Федорович Балада про Кармалюка Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Прив’язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат. Як один екзекутор шкірив зуби іржаві, Як другий екзекутор...
  11. Драч Іван Федорович Балада про кобзаря Хведора Холодного Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Ладів аж цілих штири він вживав: Бандурний, скрипошний, жалобний, косий. Та й козачка на кобзі награвав Ногами босими. Бувало, сяде босий Та й пальці струнами – бринь-бринь –...
  12. Драч Іван Федорович Балада золотої Цибулі Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши за шию горбату тітку Горпину. Вона – заплетена...
  13. Драч Іван Федорович Балада про гени Ген карих очей домінує Над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість очей завіює. Я в заметілі шалу стою, Всотаний в сіті всоте. Питаю губами згубу свою: “Згубонько, звідки ти, хто ти?” Питаю її, карооку й руду, Модернову красуню достоту, Антикварне доскіпуюсь...
  14. Драч Іван Федорович Балада про усмішку Олесю Гончару Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь морози фашистського мору, Як вберегли її світло дитинне, Коли слава стріляла в її пелюстки Зі ста золотих гармат?! Так, я кажу тут лише про людину І про знамено...
  15. ЗНО – Іван Драч – Література XX ст Література XX ст. Тема 38. Іван Драч (нар. 1936 р.) Іван Драч – поет пошуку нового змісту і форми. “Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі…” (І. Драч) Особливості творчого стилю І. Драча: – основні жанри творчості: балада (“Балада про соняшник”, “Крила”), вірш,...
  16. Драч Іван Федорович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Драч Іван Федорович (нар. 1936 р.) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: поеми “Ніж у сонці”, “Смерть Шевченка”, драматична поема “Дума про Вчителя”, збірки “Протуберанці серця”, “Народжуйте себе”. П’ять років минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17...
  17. Драч Іван Федорович Барвінок Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні. Цвіли вони, синющі, навісні, Такі блакитні, буйні, небоокі, Такі безжальні і такі жорстокі. Цвіли вони на всіх моїх могилах, На всіх зелених, з...
  18. ДРАЧ ІВАН П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці на Київщині. Після війни біографія І. Драча складалася у прискореному темпі: за десятиліття – до військової служби (1955-1958) – він здобув середню освіту,...
  19. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом....
  20. Новаторство поезії І. Драча ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ Новаторство поезії І. Драча Іван Драч увійшов, а вірніше, увірвався в поезію на початку шістдесятих років. На тлі тихої провінційної та офіційної поезії він разом з іншими новобранцями атомної епохи здавався неприборканим гейзером, “узутим в урагани”. Драч вніс у поезію енергію слова, неординарність тем, які ламали застиглу солодко-сентиментальну...
Драч Іван – Балада про соняшник
«
»