Дослідження образа Плюшкина
Учні, які досліджували образ Плюшкина, спершу виділяють те місце в ліричному відступі на початку глави 6-й, де Гоголь указує на свій улюблений прийом характеристики людини через навколишні його предмети, речі, обстановку. Зокрема, по житлу поміщика автор “намагався… угадати, хто такий сам поміщик”.
Далі школярі звертають пильну увагу на деталях, що кидаються в очі Чичикову при в’їзді в село Плюшкина: “бревенчатая бруківка”, на якій “колоди, як фортепіанні клавіші, піднімалися те нагору, те долілиць”; “особлива старість…
Жахаюча картина запустіння представляється й у будинку Плюшкина, про що красномовно свідчать такого роду ” деталі-предмети”:
Учні підтверджують, що життя в садибі Плюшкина немов би зупинилася, відчувається атмосфера могили, смерті. Речі, що заповнюють кімнати, являють собою мотлох. На всім у маєток лежить печатка тліну. Вражає абсурдність буття багатого поміщика. Виразний алогізм: ” замок-велетень” у залізній петлі на головних воротах будинку Плюшкина. Безглуздість очевидна: запор на воротах – безглуздість, тому що тут нема чого охороняти. Все гниє, усе перетворюється в пил. Предмети, на яких затримується погляд Чичикова, несуть на собі відбиток характеру їхнього хазяїна, що перетворився в тінь від людини. Спрага корисливості, накопичення, сприяючи знищенню створених працею селян цінностей, умертвила душу Плюшкина, привела його до повного морального падіння
За словами Ю. В. Манна, “улюблений мотив Гоголя – несподіваний відступ від правила… “Гра природи” не тільки в домашнім начинні, картинах, убраннях, але й у вчинках і в думках персонажів” . Тут учитель повинен особливо підкреслити, що “якась одна річ, виділена в добутку великим планом, несе підвищене значеннєве, ідейне навантаження, переростаючи в символ. Інакше кажучи, деталь може здобувати значення багатозначного символу, що має психологічний, соціальний і філософський зміст