Дон Кіхот – вічний образ всесвітньої літератури

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

II семестр

ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

УРОК № 55

Тема. Дон Кіхот – вічний образ всесвітньої літератури

Мета: підбити підсумки вивчення роману “Дон Кіхот”; ознайомити з поняттями “вічного образу” у мистецтві; вчити працювати з уривками критичних статей; розвивати логічне мислення; виховувати активну життєву позицію, милосердя.

Кожна людина є трішки Дон Кіхотом…

В. Г. Бєлінський

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Читання

мініатюри Ф. Крівіна “Щит і сміх”

“Дон Кихот – это поднятый на смех Иисус Христос, которому нет места внизу, на среднежитейском уровне. То его поднимают на щит, то поднимают на смех, в те редкие удачные времена, когда не поднимают на Голгофу…”

Чи погоджуєтесь ви із Ф. Крівіним? Як можна пояснити порівняння Дон Кіхота з Ісусом Христом?

II. Узагальнення й систематизація вивченого

1. Робота з літературознавчими термінами

Образ Дон Кіхота прийнято називати вічним образом, як, наприклад, образи Прометея, Гамлета, Фауста, Дон Жуана.

Що ж таке вічний образ?

Вічним називають такий

образ, в якому з надзвичайною глибиною узагальнення відображено вічні риси людської природи, що визначають

Характерні почуття, думки, пошуки, конфлікти, які постійно повторюються в історії людства. Образи, що виникли на міфологічній основі чи створені на конкретному історичному й національному грунті, виходять за межі своєї епохи і стають засобом філософського осмислення буття. Вічні образи – Прометей, Гамлет, Дон Жуан, Дон Кіхот, Фауст. Кожен із них уособлює певний комплекс вічних людських властивостей. Зберігаючи своє історичне значення, вічні образи набувають і значення загальнолюдської категорії.

2. Знайомство з цитатами великих читачів “Дон Кіхота”

“Обери цитату”

Учні обирають цитату і пояснюють думку її автора в класі.

В. Г. Бєлінський: “Каждый человек есть немножко Дон Кихот; но более всего бывают Дон Кихотами люди с пламенным воображением, любящею душою, благородным сердцем, даже сильною волею и с умом, но без рассудка и такта действительности”.

І. С. Тургенєв: “Что выражает собой Дон Кихот? – Веру, прежде всего; веру в нечто вечное, незыблемое, в истину. Дон Кихот весь проникнут преданностью идеалу, для которого он готов подвергаться всем возможным лишениям, жертвовать жизнью. Самую жизнь он ценит настолько, насколько она может служить средством к воплощению идеала, к водворению истины и справедливости на земле. Жить для себя, заботиться о себе Дон Кихот счёл бы постыдным. Он весь живёт (если можно так выразиться) вне себя, для других, для своих братьев, для противодействия враждебным человечеству силам – волшебникам, то есть притеснителям”.

Ф. М. Достоєвський: “Самый фантастический из людей, до помешательства уверовавший в самую фантастическую мечту, какую лишь можно вообразить, вдруг впадает в сомнение и недоумение…”

Мігель де Унамуно: “Этот Герой – сын милосердных своих дел, вдохновляемый бессмертной своей любовью ко всему человечеству и, прежде всего, к тому, кто рядом. Рыцарь, чьё слово никогда не расходится с делом, а самое главное, он всегда действует и не боится показаться смешным в своей борьбе за справедливость, в стремлении сделать мир лучше. Он гонит прочь страх, чтобы тот не мешал ему правильно видеть и слышать. И если видит он великанов, то это именно великаны, а никакие не мельницы”.

Т. Манн: “Конечно, Дон Кихот безрассуден, увлечение рыцарскими романами сделало его таким; но этот являющийся анахронизмом конёк в то же время служит источником такого подлинного благородства, чистоты, такого изящества, такого внушающего искреннюю симпатию и глубокое уважение достоинства всего его облика, и физического, и духовного, что к смеху, вызываемому его “печальной”, его гротескной фигурой, неизменно примешиваются удивление и почтение, и каждый, кто встречается с ним, ощущает, недоумевая, искреннее влечение к жалкому и вместе с тем величественному, в одном пункте свихнувшемуся, но во всём остальном безупречному дворянину”.

3. Робота в групах

Відбиття образу Дон Кіхота в образотворчому мистецтві.

Роман Сервантеса ілюстрували багато художників. Відомі малюнки французького художника Гюстава Доре до роману: їх більше трьохсот. Ілюстрували роман Кукринікси, С. Бродський та інші. А іспанець Х. Пранда проілюстрував кожну фразу роману, він працював над “Дон Кіхотом” понад 40 років.

Кожний художник, як і кожний читач, бачить літературного героя по-своєму.

Завдання групам 1-4:

1. Розглянути ілюстрації (див. завдання-ілюстрації для груп на наступній сторінці).

2. Пояснити, які риси героя хотів підкреслити художник.

3. Висловити своє враження від ілюстрації.

III. Підсумки уроку

Завдяки головному героєві роману Сервантеса у культурі з’явилося таке явище, як “донкіхотство”.

“…если положить на весы стремление Дон Кихота приносить людям пользу, делать добро – и нелепость его поступков, реальный вред, который он приносит окружающим, то перевешивает и перевесило – это доказали десятки миллионов читателей – первое. Сервантесоведы со знанием дела доказывают, что писатель не собирался создавать такой образ, который составил основу “высокой” линии донкихотства. Однако их попытки убедить читателей придерживаться в этом вопросе объективной истины, пожалуй что, обречены на провал. Эти попытки – не что иное, как донкихотство, в ином, впрочем, оттенке своего значения. Человечеству был необходим миф о Дон Кихоте, необходим был образ, призванный нести в духовной культуре именно эту функцию, и он будет нести эту функцию, ибо из всех великих мировых образов именно Дон Кихот наиболее для неё подходит.” (В. Е. Багно)

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до написання листа Дон Кіхоту.

Група № 1. Мал. Ф. Шаляпіна

Група № 2. Мал. Г. Доре

Група № 3. Мал. С. Бродського

Група № 4. Ф. Шаляпін у ролі Дон Кіхота


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Дон Кіхот – вічний образ всесвітньої літератури