Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Доля у поезії Ганни Ахматової

Доля у поезії Ганни Ахматової

Лірична героїня Ганни Ахматової яскрава і самобутня. Поряд з найбільш широко відомими її віршами про любов поезія Ахматової містить у собі цілий віршований шар, який містить патріотичну тематику. У збірнику “Біла зграя” (1917 р.), що підводить підсумок ранній творчості поетеси, уперше лірична героїня Ганни Ахматової звільняється від постійного любовного переживання. У ньому з’являються біблійні мотиви, осмислюються поняття волі і смерті. І вже тут ми знаходимо перші вірші Ахматової на тему патріотизму. У збірнику з’являються також

перші вірші історичного змісту. Тема Батьківщини усе більше заявляла про себе в її поезії. Ця тема допомогла Ганні Ахматової в роки першої світової війни зайняти позицію, що відрізнялася від офіційної точки зору. Вона виступає як жагуча противниця війни:

Ялівця запах солодкий Від палаючих лісів летить. Над хлопцями стогнуть солдатки, Овдовілий плач по селу дзенькає. Не дарма молебні служились, Про дощ тужила земля: Червоною вологою тепло окропились Затоптані поля…

У вірші “Молитва” Ганна Ахматова молить долю про можливості принести в жертву Росії все, що має:

Дай мені гіркі роки недуги,

Задихання, безсоння, жар, Візьми і дитину, і друга, І таємничий пісенний дарунок – Так молюся за моєю літургією Після скількох томливих днів, Щоб хмара над темною Росією Стала хмарою в славі променів.

Інтуїтивно відчуваючи зрушення часу, Ганна Ахматова не може не зауважувати, як її рідну країну роздирає на частини. Її лірична героїня не може радуватися, коли плаче Росія. Вона почуває цю кризу душею:

Мені голос був. Він кликав втішно, Він говорив: “Іди сюди, Залиш свій край глухий і грішний, Залиш Росію назавжди. Я кров від рук твоїх відмию, Із серця вийму чорний сором, Я новим ім’ям покрою Біль поразок і образ”. Але байдуже і спокійно Руками я замкнула слух, Щоб цим мовленням невартим Не опоганився скорботний дух.

У цьому вірші Ганна Ахматова виступає як громадянин. Вона не висловила прямо своє відношення до революції. Але тут відбита позиція тієї частини інтелігенції, що залишилася разом зі своєю батьківщиною. З виходом збірників “Подорожник” і “”Anno Domіnі MCMXXІ” цивільна лірика російської поезії збагатилася новим шедевром, який показує, що почуття, що народило вірш 1917 року “Мені голос був. Він кликав втішно…” не тільки не зникло, а, навпаки, стало твердіше:

Не з тими я, хто кинув землю

На розтерзання ворогам. Їхніх грубих лестощів я не внемлю, Їм пісень я своїх не дам.

Милий серцю поетеси дореволюційний світ був зруйнований. Для Ахматової і багатьох її сучасників це стало теперішньою трагедією. І все ж таки вона знаходить внутрішні сили благословити вічну новизну життя:

Усе розкрадено, віддано, продано, Чорної смерті миготіло крило, Все голодною тугою гризено, Отчого ж мені стало світле? Удень диханням віє вишневим Небувалий під містом ліс, Уночі блищить сузір’ями новими Глиб прозорих липневих небес…

У віршах 30-х років, що створювалися на тривожному тлі світової війни, Г. Ахматова звертається до фольклору – до народного плачу, до голосіння. Серцем вона вже почувала майбутню трагедію:

Коли ховають епоху, Надгробний псалом не звучить…

Тридцяті роки стали для Ганни Ахматової часом важких життєвих випробувань. Вона виявилася свідком не тільки розв’язаної фашизмом другої світової війни, але і початку війни радянської Росії зі своїм народом. Репресії 30-х років торкнулися багатьох друзів і однодумців Ахматової, зруйнували її сім’ю. Розпач і біль чутні в рядках з “Реквієму”: “Чоловік: у могилі, син у в’язниці, Помолитесь про мене…”. У її творах мова йшла не тільки про її особисту долю, а про долю всього народу, про мільйони безвинних жертв… Залишаючись проповідницею загальнолюдських моральних норм, Ганна Ахматова розуміла свою “несвоєчасність”, відкинутість у державі-в’язниці:

Не лирою закоханого Йду зачаровувати народ – Тріскачка прокаженого В моїй руці співає…

У 1935 році вона пише вірш, у якому звучить тема трагічної долі поета і одночасно виклик владі:

Навіщо ви отруїли воду І з брудом мій змішали хліб? Навіщо останню волю Ви перетворюєте у вертеп?

Вершиною цивільної поезії Ганни Ахматової можна назвати її поему “Реквієм”, що була опублікована тільки у 1988 році. “Реквієм”, “витканий” із простих “підслуханих”, як пише Ахматова, слів, з великою поетичною і цивільною силою відбив свій час і страждання материнської душі:

Магдалина билася й ридала, Учень улюблений кам’янів, А туди, де мовчачи Мати стояла, Так ніхто глянути й не посмів.

У поемі проглядається форма притчі, плачу. Це плач матері, що втратила свого сина. Поема доводить нам, що сталінський режим не задавив поетичного слова Ахматової, що правдиво і відкрито говорить про трагедії свого покоління. У роки війни Ахматова не хотіла їхати з Ленінграда й, будучи евакуйованої і живучи потім у Ташкенті, вона не переставала думати і писати про покинуте місто. У її віршах і материнські сльози і жаль:

Постукай кулачком – я відкрию. Я тобі відкривала завжди. Я тепер за високою горою, За пустелею, за вітром і спекою, Але тобі не зраджу ніколи… Твого я не чула стогону. Хліба ти в мене не просив. Принеси ж мені гілочку клена Або просто травинок зелених, Як ти минулою весною приносив. Принеси ж мені горсточку чистої, Нашої невської студеної води…

Лірика Ганни Ахматової у роки війни повна жалю долі країни і віри у її майбутнє:

Ми знаємо, що нині лежить на вагах І що відбувається нині. Година мужності пробила на наших годинниках. І мужність нас не покине…

Лірика Ганни Ахматової чиє життя було повно трагедій лихоліття, наочно передає нам відчуття того часу. Лірична героїня поетеси – це і жагучий патріот своєї батьківщини, і страждаюча мати, і вольова жінка, що зуміла винести на своїх плечах негоди часу. Історія Росії у поезії Ганни Ахматової – це відчуте оповідання сміливої жінки, що зуміла у роки загального мовчання сказати нелегку правду про свою країну.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Пронизлива лірика Ганни Ахматової Тема кохання, безумовно, займає у поезії Ганни Ахматової центральне місце. Непідроблена щирість любовної лірики Ахматової у сполученні зі строгою гармонією дозволили сучасникам називати її російською Сафо відразу ж після виходу перших поетичних збірників. Рання любовна лірика Ганни Ахматової сприймалася як своєрідний ліричний щоденник. Однак зображення романтично перебільшених почуттів не властиво...
  2. Основні мотиви поезії Ганни Ахматової Творчість великого художника – реаліста, модерніста – містить у собі цілий світ, все буття у його різноманітті. Однак завжди існують якісь найбільш загальні, універсальні теми і образи, властиві добуткам того або іншого автора. Так і творчість Г. Ахматової у цілому визначена рядом основних ідей і мотивів, що знайшли свій розвиток...
  3. Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У...
  4. Поезія і життя Ганни Ахматової “Інші люди ходять у світі, радіють, падають, забиваються друг об друга, але все це відбувається тут, у середині світового кола, а от Ахматова належить до тих, які дійшли якось до його краю – і що б їм повернутися і піти назад у світ? Але от, вони б’ються, болісно і безнадійно,...
  5. Такі люди приносять світло (творчість Ганни Ахматової) Ганна Ахматова. Тепер кожна культурна людина вимовляє це ім’я з великою повагою. Але чи завжди так було? Давайте згадаємо початок шляху поетеси. Її перші вірші з’явилися в Росії у 1911 році в журналі “Аполлон”, а вже у наступному році вийшов і поетичний збірник “Вечір”. Майже відразу ж Ахматова була поставлена...
  6. Доля покоління в поезії Анни Ахматової Я – голос ваш, жар вашего дыханья, Я – отраженье вашего лица. Напрасных крыл напрасны трепетанья – Ведь все равно я с вами до конца. А. Ахматова У 1946 році на російську інтелігенцію звалилася Постанова ЦК ВКП(б) “Про журнали “Зірка” і “Ленінград”, де Жданов назвав Анну Ахматову “панянкою”, яка метушиться...
  7. Пушкін у творчості Ганни Ахматової Творчість Пушкіна, його геній були одним із джерел натхнення великої поетеси “срібного століття” Ганни Ахматової. Кращі поети “срібного століття” сформувалися під впливом музи великого російського поета, увібрали в себе усе краще, що привніс у російську поетичну традицію Олександр Сергійович Пушкін. Вплив його творчості на Ганну Ахматову особливо сильний не тільки...
  8. Цивільна лірика Ганни Ахматової Г. Ахматова, поет величезного поетичного дарунка, піднесений і трагічний, увійшла у російську літературу насамперед як співак кохання. Однак із часом – часом бур і потрясінь у долі Росії – її лірика, спочатку камерна, сповідальна, знаходить високе цивільне звучання. Вже у роки першої світової війни у її творчість увійшли мотиви громадянськості,...
  9. Біографія Ахматової Ганни Андріївни Народилася під Одесою в сім’ї відставного інженера-механіка. Теперішнє прізвище – Горенко. Через рік сім’я переїхала в Царське Село. В 1905 році мати з дітьми переїжджає в Євпаторію, а потім у Київ. Там майбутня поетеса в 1907 році закінчила гімназію й надійшла на юридичний факультет Вищих жіночих курсів у Києві. 1910...
  10. Класичні традиції у творчості Ганни Ахматової Початок XX століття у Росії було часом небувалого розквіту поезії, по праву названим “срібним століттям” – слідом за “золотим”, пушкінським. Це – період виникнення у російському мистецтві безлічі нових напрямків: символізму, футуризму, акмеїзму та інших. Як правило, кожне з них прагнуло бути новим мистецтвом. Більша їхня частина належала до модернізму....
  11. Творчий і життєвий шлях Ахматової Ганни Андріївни Ганна Ахматова – літературний псевдонім А. А. Горенко, що народився 11 (23) червня 1889 р. під Одесою. Незабаром її сім’я переїхала в Царське Село, де майбутня поетеса прожила до 16 літ Рання юність Ахматової – це навчання в Царскосельской і Київської гімназіях. Потім вона вивчала юриспруденцію в Києві й філологію...
  12. Поет і поезія у ліриці Ганни Ахматової “Поет у Росії більше, ніж поет”, – говорить відоме виречення. Можливо, саме цим обумовлена пильна увага до теми поета і поезії у російській літературі. Поет і юрба, поет і правда, поет і зло – міркування про ці проблеми стали традиційними у вітчизняній поезії. Пророк, ізгой, сівач “розумного, доброго, вічного”, небожитель,...
  13. Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного віку” у своїх віршах нерідко признавалися в любові до цієї...
  14. Світ поезії Анни Ахматової АННА АХМАТОВА ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного...
  15. Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової Важким, довгим і дуже складним був шлях Анни Ахматової. Він не міг бути легким для великої трагічної поетеси, яка народилася на рубежі, на зламі епох, двох століть, жила в період найтяжчих суспільних потрясінь: революцій, світових війн, репресій. Ахматова пишалася тим, що застала краєчок століття, у котрому жив Пушкін, її поезія...
  16. Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової АННА АХМАТОВА ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової Важким, довгим і дуже складним був шлях Анни Ахматової. Він не міг бути легким для великої трагічної поетеси, яка народилася на рубежі, на зламі епох, двох століть, жила в період найтяжчих суспільних потрясінь: революцій,...
  17. Твір по творчості А. А. Ахматової На рубежі сторіч, напередодні Жовтневої революції, в епоху, вражену двома світовими війнами, у Росії виникла й зложилася одна із самих значних у всій сучасній світовій літературі “жіноча” поезія – поезія Ганни Ахматовій. По вираженню А. Коллонтай, Ахматова дала “цілу книгу жіночої душі”. Вона “вилила в мистецтві” складну історію жіночого характеру,...
  18. Тема твору Поезія Ганни Ахматовій Я хочу розповісти про Ганну Ахматової, моїй улюбленій росіянці поетесі. Поезія цієї дивної людини гіпнотизує своєю простотою й волею. Твору Ахматової не залишать байдужим нікого, хто хоч раз чув або читав їх. Майстерність Ахматової бути визнано майже відразу ж після виходу першого її поетичного збірника “Вечір”. А вийшли через два...
  19. Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу її першої поетичної збірки “Вечір”. А надруковані через два...
  20. Поезія Анни Ахматової АННА АХМАТОВА ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу...
Доля у поезії Ганни Ахматової
«
»