Доля сільської дівчини у творах Квітки-Основ’яненка
Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. V кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання.
Так у повісті “Маруся” на перешкоді до одруження закоханих стоїть перспектива важкої двадцятип’ятирічної солдатської служби для нареченого
У повісті “Козир-дівка” автор виводить новий для української літератури образ вольової, рішучої, сповненої почуття, людської гідності селянської дівчини Ївги, яка перемогла у боротьбі з місцевою владою й судом і визволяє з в’язниці свого нареченого – бідняка-сироту Левка, якого несправедливо засудили до заслання в Сибір. У образі Ївги, у її рішучих діях, у її ставленні до посадових осіб, до здирників “панів-судящих”
У повісті “Сердешна Оксана” розробляється митцем злободенна на ті часи тема – зведення паном дівчини-селянки. Однією з причин життєвої драми сільської красуні Оксани, яка стала покриткою, письменник у дидактично-осудливому дусі виставляє її намагання перейти у вищий соціальний стан.
Прямою протилежністю Оксані є Галочка, головна героїня повісті “Щира любов”. Селянська дівчина Галя відмовляє щиро закоханому у неї офіцерові-поміщику Семенові Івановичу. Реально й розсудливо мисляча, розумна героїня знає, що панське оточення коханого не прийме її, просту селянку, в своє коло і шлюб з нею прирік би Семена Івановича на постійне моральне страждання.
Таким чином, Квітка-Основ’яненко показує різні долі, різні характери, різне ставлення життя українських сільських дівчат, підкреслюючи, що основним у цих характерах є моральна чистота.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)