Доля російської жінки – селянки
Доля російської жінки селянки. (По поемі Некрасова ) Ключі від щастя жіночого, Від нашої вільної воленьки, Закинуті, загублені В бога самого!.. Некрасов перший почав писати про жінок селянках, про їхню долю, життя, про щастя й нещастя. Він написав осуровой.
У своїй Творчості він описує жінку селянку як безправною, задавленою важкою рабською працею, але сохранившую фізичну й духовну красу. Інші письменники, наприклад, Пушкін, Лермонтов більше писали про жінок вищого світла. Ці дами, незнаючі потреби, голоду, ведьони були дуже багаті. А письменники
Тому що я вважаю цю проблему актуальної для нашого часу, мені хочеться показати її на прикладі Матрены Тимофіївни, героїні поеми Некрасова. Матрена Тимофіївна гарна, ставна жінка, широка й щільна, років тридцяти осьми. Гарна:волосся із проседью, Ока більшої, строгі, Вії найбагатші, Сувора й смаглява
Незважаючи на те, що їй дуже важко доводилося в житті, характер у неї був стійкий. Вона терпляча до своєї сім’ї, де її ображають і змушують працювати, як рабиню. До заміжжя Матренатимофеевна жила щасливо. У неї була гарна
На хлопців вона не вішалася, але наречений їй все-таки найшовся. Вийшла вона заміж за Пилипа Корчагіна. У цій сім’ї Матрене Тимофіївні жилося дуже погано. Чоловік її втримував, щоб вона не лаялася зі свекром, свекрухою, зовицями
Тільки один дідусь Савелій до неї добре ставився. Незабаром у Матрены народився перший син Демушка. Вона його дуже любила й увесь час ходила з ним вполе.
Де працювала. Але один раз свекруха стала проти цьому, і тоді Матрена залишила Дему з дідом Савеличем. Коли вона повернулася з поля, син був мертвий. Був у Матрены Тимофіївни другий син, Федотушка.
И с їм відбулося нещастя, через якого постраждала мати: Подпасла малолітнього. По младости, по дурості Простити:а бабу зухвалу Приблизно покарати! Але одним нещастям не обійшлося
Чоловіка забрали в рекрути. Без чоловіка Матрене Тимофіївні довелося ще тугіше, сама вона голодувала, намагаючись прокормити сім’ю. Їй довелося йти в місто до губернаторші й просити її, щоб та повернула її чоловіка з рекрутів. І губернаторша допомогла їй. Чоловік повернувся домийся
Багато було нещастя в житті Матрены Тимофіївни, але й щастя було. Всі ці події загартували її характер, волю. Важко, дуже важко жити жінці-селянці. Багато турбот на неї плечах
И будинок, і діти, і чоловік, і робота. Важко жити їй. І ніколи селянці про щастя замислюватися, а якщо й буде час, то мимоволі напрошується питання:>Так де ж вони, ключі від щастя жіночого? Невже їх не існує?>.