ОБРАЗ РОСІЙСЬКОЇ ЖІНКИ В ДОБУТКАХ Н. А. НЕКРАСОВА

ОБРАЗ РОСІЙСЬКОЇ ЖІНКИ В ДОБУТКАХ Н. А. НЕКРАСОВА. Центральний герой творів Некрасова народ. Його він зображує дуже яскраво й з великою любов’ю. Щоб картина народного життя була повної, поет зображує й важкий побут села, і вбогість міських бідняків. Особливе місце в його добутках займає образ російської жінки. “Тип величної слов’янки” Некрасов пише завжди із глибоким щирим почуттям. Эт підтверджують такі добутки поета, як вірша ” Трійка “, “У повному розпалі жнива сільська…”, епізоди з поем “Кому на Русі жити добре?”

і “Мороз, Червоний ніс”. Перші два вірші перегукуються. У вірші “Трійка” поет тільки пророкує дорогу, нагадує дівчині про важку частку, що її чекає: Перецвітеш, не встигши расцвесть, Поринеш ти в сон непробудний, Будеш няньчити, працювати і є. А у вірші “У повному розпалі жнива сільська…” береться вже реальний епізод з життя простої селянки: Чується лемент у сусідньої полосоньки, Баба туди растрепалися косыньки – Треба дитини качати. Скрізь треба жінці встигнути: і в поле, і з детишками, і будинок містити. Тема нелегкої жіночої долі проходить через багато творів Некрасова. Поет постійно підкреслює,

що жінка несе на собі подвійний гніт: поміщицький і сімейний. У вірші “Трійка” ми читаємо гіркі слова. “Буде бити тебе чоловік коверзун і свекруха в три погибелі гнути” і “Не мудро, що 1ти в’янеш у часі”. Некрасов глибоко співчуває важкої (жіночій частці й захоплюється стійкістю, витривалістю й 1 працьовитістю російської жінки. I У поемі “Мороз, Червоний ніс” розповідається про трагічну долю селянки Дар’ї, що, зваливши на свої плечі всю ‘ мужицьку й жіночу роботу, не може цього винести й гине. Узагальнив Некрасов міркування про жіночу частку в поемі “Кому на Русі жити добре?” у главі “Селянка”. Матрена Тимофіївна, одна з головних героїнь поеми, задоволена тим уже, що чоловік не б’є її. Жіночу долю порівнює вона із трьома петлями шовку білим, червоним і чорного, И гірким висновком завершує свої роздуми Матрена Тимофіївна: “Не справа ви затіяли серед бабів щасливу шукати!” Говорячи про гірку жіночу долю, Некрасов не перестає захоплюватися дивними духовними якостями своїх героїнь, їх величезної силоміць волі, почуттям власного достоїнства й справжньою гордістю, не задавленої тяжкими умовами життя. Поет, радуючись за своїх одноплемінників, говорить, що “бруд обстановки вбогої до них немов липне”. Вона “коня на скаку зупинить, у палаючу хату ввійде”. Уміє вона, скинувши із себе повсякденні турботи, і відпочити, повеселитися, але зате під час роботи спритна, сильна й зібрана. Така жінка “і голод, і холод виносить”. Вона строга до ледарів, до злиденних, але це не виходить, що їй не властиві любов, жаль до людей. Досить згадати, як всіма силами намагається вилікувати Дар’я свого чоловіка, як Матрена Тимофіївна прощає Савелію-Богатиреві його помилка, приведшую до загибелі її первістка. Вона цінує в ньому вільний дух, народну мудрість, і навіть розповідає про нього мандрівникам, ставлячи його в приклад. Головним же достоїнством російської Жінки Некрасов читає її здатність бути теперішньою, чуйною матір’ю. Турбота про дітей змушує Дар’ю пересилити своє горе і якось містити сім’ю. Героїня вірша “У повному розпалі жнива сільська…” “із сил вибивається”, щоб був ситий її дитина. Тема материнства порушена й у вірші “Солов’ї”. Мати вчить своїх дітей цінувати прекрасне, любити природу. Їй дуже хочеться, щоб її діти були щасливі. Виражаючи мрію всіх матерів, вона говорить, що якби були для людей землі, де вони жили вільно, “без податей і без рекрутщины”, те “усе на руках своїх дітей туди б віднесли селянки”. Своїм особистим прикладом виховує дітей Матрена Тимофіївна, “багатостраждальна мати”. Її син Федотка вже вміє співчувати чужому лиху: він пошкодував голодну вовчицю. І Матрена Тимофіївна материнським серцем розуміє Федотку, обгороджує його чисту душу від потрясінь, приймає на себе все принизливе покарання. Любов до чоловіка, тривога за долю дітей дають сили Матрене Тимофіївні йти шукати захисту від несправедливості в губернаторші. Поборів свою гордість, про, на принижується перед швейцаром, але мети своєї досягає. І немає границь подяки губернаторші. Рядка: У рабстві врятоване Серце вільне Золото, золото-серце народне! ставляться й до Матрене Тимофіївни. Характери русcких жінок у Творчості Некрасова говорять про силу, чистоту й непідкупність простого народу, про необхідність змін у житті й порядках у селах і міс


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ОБРАЗ РОСІЙСЬКОЇ ЖІНКИ В ДОБУТКАХ Н. А. НЕКРАСОВА

Categories: Нові твори

Links