Додаткове читання. Й. Гете. Вибрані поезії
Урок зарубіжної літератури 9 клас
УРОК №21
Тема. Додаткове читання. Й. Гете. Вибрані поезії.
Мета: поглибити знання про поетичний талант Гете; розвивати творчі здібності учнів, виховувати повагу до виявів чужих почуттів; працювати над виразним читанням віршів.
Тип уроку: додаткове читання з елементами аналізу ліричних творів.
Я створював лише те, що палило мене зсередини й вимагало втілення.
Й. В. Гете
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство з творчістю
“Мозкова атака”
На дошці (або великому аркуші паперу) записуються короткі вислови – асоціації, які виникли в дітей стосовно теми уроку (зберігається до кінця уроку!).
Методичний коментар
“Мозковий штурм” (“мозкова атака”) – метод опитування, за якого приймаються будь-які відповіді учасників щодо обговорюваного питання чи
На першому етапі учасники активно висувають свої ідеї, у тому числі й нереалістичні, фантастичні й нелогічні. Головне – кількість ідей, а не їхня якість.
На цьому етапі забороняється оцінювати висунуті ідеї. Кожну пропозицію приймають і записують на дошці або аркуші паперу. Від учасників не вимагається обгрунтувати пропозицію або пояснити думку. Час для висунення ідей зазвичай обмежений.
Другий етап – оцінювання та обговорення ідей, ранжування їх за рівнем значущості, поділ на групи тощо.
Переваги цього методу:
– за короткий час збирається максимальна кількість різних думок;
– залучаються до роботи ті, хто зазвичай є пасивними і соромляться брати участь у дискусіях;
– активізуються уява і творчі можливості учасників, вони отримують можливість відійти від стереотипних уявлень і стандартних схем;
– дає можливість для наступного обговорення в групах. Для організації мозкового штурму необхідно:
– сформулювати запитання, проблему або ситуацію і попросити учасників висловити свої ідеї та пропозиції;
– обрати в групі протоколіста;
– повідомити, що учасники можуть пропонувати будь-які ідеї, які спадають їм на думку;
– не обговорювати ідеї відразу після того, як їх запропоновано;
– записувати так, щоб кожен член групи міг добре бачити нотатки;
– після того, як названо 10-15 ідей, підвести риску;
– опрацювати спільно з учасниками список ідей: додати нові, вилучити ті, що не стосуються теми, розподілити ідеї за категоріями, відібрати найкращі тощо.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Гете – насамперед геніальний поет. Кохання, природа, то зворушливо-ніжна, то бурхлива, нестримні поривання душі, дивовижні й прекрасні явища в житті – ось теми його віршів. Завжди в центрі цих віршів – сам автор, який одночасно виступає й у ролі ліричного героя, духовно активного та чутливого, завжди готового до зустрічі з дивом. Він не просто споглядає реальність, а перетворює її на згустки яскравих, захопливих вражень. Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку творчості поета та познайомимося з лірикою Гете.
ІІІ. Робота над темою уроку
1. Виразне читання та аналіз поезій Гете
Учитель. Зараз звучатимуть вірші у виконанні ваших товаришів. Завдання: після кожного прочитання будемо заповнювати (у зошитах і на дошці) відповідні графи таблиці. На роботу над кожною поезією матимемо 2-3 хвилини.
Назва вірша | Тема, сюжет | Художні особливості | Ваше сприйняття, асоціації |
“Ганімед” | |||
“Нічна пісня мандрівника” | |||
“Травнева пісня” | |||
“Нічна пісня” | |||
“Ентузіазм” | |||
“Старість” | |||
“До Місяця” |
(Читці по черзі читають вірші зі збірки. Після кожного прочитання учні формулюють висловлювання і записують у зошити, а учитель – на дошці.)
2. Узагальнення
Учитель. Повернемось до таблиці і спробуємо узагальнити. (Узагальнення робить учитель спільно з учнями.)
Гете – геніальний лірик. Основні мотиви його лірики: замилування природою, щасливі любовні переживання, ствердження духу бунтарства. За ствердженням поета, любов панує і в природі, і в житті людини; цивілізація не в змозі подарувати людині такої радості та повноти світовідчуття, як природа. Природа для поета – ніжна і добра мати; її вільний і прекрасний світ – джерело життя і натхнення. Гете яскраво змальовує пейзажі. Ідеал Гете – внутрішньо вільна, закохана в життя людина, яка прагне звільнитися від пут змертвілих традицій.
Лірика Гете тісно пов’язана з традиціями народної поезії. Вірші його вирізняються оптимізмом, активним бойовим характером. Поета цікавить історія, сучасність, рідна земля, чужі краї, філософія і мистецтво.
3. Повідомлення учнів за темами “Гете і Україна”, “Переклади Гете українською” (за випереджувальним завданням)
Орієнтовний зміст повідомлень
– Йоганн Вольфганг Гете – видатний просвітитель Німеччини, якому належить чільне місце серед просвітників усього світу. Багато зробив Гете задля популяризації Просвітництва на теренах України. Особливо тісними були його зв’язки з Харківщиною, де готувалося відкриття першого університету. Гете був зацікавлений ідеєю добору викладацького складу для університету, особисто займався цим питанням (університет було відкрито 1805 року, а вже з 1803 року Гете листувався з попечителем Харківського навчального округу С. Потоцьким щодо добору кращих професорів та викладачів).
Ім’я Гете було популярним у Харкові: учений – просвітник був обраний почесним членом Ради Харківського університету, а на виборах ректора був одним із перших претендентів на цю посаду.
Для Івана Франка Гете – один із найяскравіших європейських письменників, художні пошуки якого привели до кардинальних змін у характері художнього мислення, відкриття нових незвіданих горизонтів образного освоєння дійсності. Називаючи Гете “найбільшим поетом нашого часу”, український критик бачить у його творчості невідому раніше оригінальність та здатність представити не заангажовано найрізноманітніші аспекти сучасного йому життя, які включають і об’єктивне зображення всіх верств тогочасного німецького суспільства, і відтворення “найщоденніших, звичайних речей”.
Творча спадщина німецького просвітителя не обійшла стороною українську культуру, справивши на неї вагомий вплив і привнісши в літературний процес України нові обрії в осмисленні людини й світу. У XIX ст. перекладами Гете займались П. Гулак-Артемовський (переспів балади “Рибалка”), І. Франко (численні статті, нариси, огляди творчості Гете; “Перша передмова до перекладу “Фауста””, переклад першої частини “Фауста”). У XX ст. його твори перекладали Д. Загул, М. Рильський, М. Бажан, М. Лукаш, І. Вирган. Відомий письменник-емігрант І. Качуровський, щойно повернутий із забуття, провів дослідження “Відгуки творчості Гете в поезії Ю. Клена”.
Значним був також вплив Гете на творчість українських письменників. Так, тема перемоги щирого кохання, зображена у творі Гете “Герман і Дорофея” знайшла відображення у творі М. Макаровського “Наталя, або Дві долі разом”, традиція роману-виховання (“Літа Вільгельма Майстера”)- у творах Шевченка “Художник”, “Близнецы”, а доля Маргарита (“Фауст”) відобразилась у долі Оксани (“Слепая” Шевченка).
Як бачимо, розвиток української літератури відбувався в єдності з розвитком прогресивних літературних ідей світу. У цей час письменництво України активізує пошук власного шляху в літературі, орієнтується на найкращі зразки європейського художнього слова.
IV. Рефлексія
Асоціації
Завдання для учнів: підібрати та записати слова – асоціації для характеристики Гете – людини і Гете – поета. На роботу відводиться 2 хв. Учні за бажанням зачитують. Найцікавіші характеристики дописуються до тих, які було написано на дошці (або аркуші паперу) на початку уроку.
V. Домашнє завдання
Повторити вивчене, підготуватись до написання контрольного твору.
Додаток
Й. Гете
ГАНІМЕД
О, як ранковим блиском
Ти все затопила кругом,
Весно, кохана!
Стобарвним любовним блаженством
Горнеться серцю моєму
Вічних твоїх теплот
Святе почуття,
Красо безконечна!
О, як обняти тебе
Цими руками!
Ах, на грудях твоїх
Лежу я в томлінні,
І квіти твої, і трави
Горнуться серцю моєму.
Спрагу мою
Палаючу студиш ти,
Вітре ранковий, милий!
Любовно з туманного долу
Кличе мене соловей. Іду!
Я йду! Куди? Де путь?
Вгору! В висоти путь!
Пливуть здаля оболоки,
І клоняться вниз оболоки
Взяти тоскну любов,
Взяти мене!
На вашій груді
В висоти!
Обнявши, обняти!
В висоти, до лона твого,
Вселюблячий Отче!
(Переклад М. Ореста)
НІЧНА ПІСНЯ МАНДРІВЦЯ
Над гір вершинами
Спокій,
Йдучи стежинами,
Слух твій
Звика до німоти;
Не чуть пташні вже хору.
Стривай лишень, скоро
Спочинеш і ти.
(Переклад В. Марача)
НІЧНА ПІСНЯ МАНДРІВНИКА
Над горами зорі
Зійшли,
Ні звуку у зворі,
Лиш ти
Стомлено йдеш.
Ніч в гаї колише пташину.
Жди. За хвилину
І ти заснеш.
(Переклад П. Тимочка)
НІЧНА ПІСНЯ МАНДРІВНИКА
На гірських вершинах
Спить сніг.
Вітерець в долинах Затих.
Тиша без краю, без меж.
Змовкнув пташиний галас.
Почекай – зараз
Ти заснеш теж.
(Переклад М. Губко)
ТРАВНЕВА ПІСНЯ
Сміється природа радо мені,
Як сяє сонце по зимнім сні!
Барвисті квіти по всіх лугах,
Пташині хори по всіх гаях,
І в кожнім серці радість, весна:
О земле, сонце, любов ясна!
Любов моя, ти світлий чар!
Ти злото ранніх нагірних хмар!
Твій подив свіжим лугам, полям,
Благословення траві й квіткам…
Дівчатко любе, дівча ясне!
Як зір твій сяє: ти любиш мене!
Як жайворонок – повітря й спів,
Як чиста квітка – росу полів,
Тебе люблю я гарячим чуттям,
Ти радістю, сміхом, новим життям
Підносиш спів мій, хвилюєш кров.
О, будь щаслива, моя любов!
(Переклад М. Зерова)
НІЧНА ПІСНЯ
Якби на м’якій перині
Я міг забуття знайти.
“Засни,- чийсь шепіт долинув,-
Чого іще хочеш ти?”
То тихо шепочуть зорі
З небесної висоти:
“Засни і забудеш горе –
Чого іще хочеш ти?”
Здіймешся, величний, чистий,
З житейської суєти,
Де вічна палає пристрасть –
Чого іще хочеш ти?
Злетиш в осяйну прохолоду,
У дивовижні світи.
Засни – знайдеш насолоду.
Чого іще хочеш ти?
У ту прохолоду порину,
Щоб забуття знайти.
Ох – на м’яку перину.
Чого іще хочеш ти?
(Переклад М. Губко)
ЕНТУЗІАЗМ
Ентузіазм – це річ хороша,
Але на устриць трохи схожа,
Що, як полежать довший час,
Уже не ваблять зовсім нас. Різниться він од оселедця
Тим, що до бочки не кладеться.
(Переклад В. Мисика)
СТАРІСТЬ
Старість із нами поводиться чемно:
Стукає й стукає в двері. Даремно –
Ніхто не запрошує, тиша німа.
Одначе й стояти їй часу нема.
Натисне на клямку, зайде спрожогу
Тоді ми нахабою лаємо небогу.
(Переклад В. Мисика)
ДО МІСЯЦЯ
Сієш срібло висоти
На поля, гаї,-
Може, й болі втішиш ти,
Місяцю, мої.
Ти осяяв надовкруг
Долі і луги,
І мені, мов любий друг,
Додаєш снаги.
П’ю зі спогадів своїх
Мед і злий полин,
До страждання від утіх
Йду я сам-один.
Вгамувались почуття!
Місяць не зайшов,
Та поглину до життя
Вірність і любов.
І хоч я в минулі дні
Мав для щастя все,
Це тепер лиш біль мені
В спогадах несе.
Лийся, річко, не вгавай,
Долами шуми,
І про те мені співай,
Що в кінці зими
Ти покинеш береги,
Буйна, бунтівна,
А новим брунькам снаги
Увіллє весна.
І щасливий той, кого
Світ не полонив, Хто принади всі його
З другом розділив,
Хто плекає тайкома
Те, що в тишині,
Коли вляжеться пітьма,
З’явиться у сні.
(Переклад П. Тимочка)
(2 votes, average: 3.50 out of 5)