Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Добуток Рабле роман “Гаргантюа й Пантагрюель”

Добуток Рабле роман “Гаргантюа й Пантагрюель”

П’ятитомний добуток Рабле, роман “Гаргантюа й Пантагрюель” має складну історію. Практикуючи в лионськой лікарні, Рабле в 1532 р. ознайомився з народною книгою “Більші й неоціненні хроніки об знаменитого й могутнього велетня Гаргантюа”. За словами Рабле, його найбільше вразило те, що за два місяці продається стільки екземплярів цієї книги, “скільки не куплять Біблій за дев’ять років”. Комерційний успіх і бажання випробувати свої сили в літературі спонукували Рабле написати продовження роману про сина Гаргантюа. Так з’явилися

“Жахливі дії й подвиги славнозвісного Пантагрюеля”. Одночасно, в 1533 р., Рабле видав “Пророцтво Пантагрюэля” – знущальну пародію на передбачення астрологів, які паразитували на людських побоюваннях і марновірстві.

Перший тім роману читачі розкупили досить швидко. Успіх добутку спонукував Рабле продовжити літературна творчість. В 1534 р. побачила мир “Повість про прежахливе життя великого Гаргантюа, батька Пантагрюэля”, що відсунула першу книгу на друге місце й стала початком циклу. “Третя книга” з’явилася в 1546 р. Дванадцять років, які пройшли відтоді, як вийшли друком

перші два томи, були періодом змін у релігійній політиці Франциска Й – тривали репресії проти прихильників Реформації й учених-гуманістів. Теологи Сорбонны, відчуваючи підтримку влади, домоглися заборони “гріховних” книг Рабле. І лише отриману від короля привілей на подальшу публікацію роману дозволив Рабле видати “Третю книгу”, що богословський факультет Паризького університету засудив в 1547 р. “Четверту книгу”, що побачила мир в 1548 і 1552 р., письменник двічі переробляв. І, зрештою, перша частина “П’ятої книги” – “Острів звуків” – з’явилася через дев’ять років після смерті “медонского кюре” (в 1562 р.), а повний текст – в 1564 р. Існують припущення, що письменник не встиг остаточно відредагувати текст останнього тому, а тому чернетка роману підготували до видання друзі й учні Рабле.

Джерелами п’ятитомного роману, що є своєрідною енциклопедією французького Ренесансу, потрібно вважати, насамперед, народну гумористичну культуру середньовіччя, карнавализованные праздникиа, протягом яких тимчасово скасовували станові привілеї, релігійні заборони й суспільні норми. Немає недоліку в романі Рабле й у фамільярних простонародних жартах, і жирних гострот, і навіть лайках. Саме походження роману й закоренілість у французькій мові приказок і прислів’їв з ім’ям Гаргантюа свідчать об піднятому, святкове світосприймання, властивій народній свідомості, що відкидає думку про страх перед смертю. Літературною попередницею роману Рабле стала вже згадана лубочна книга, що лионский лікар придбав на ярмарку. З народної книги Рабле запозичив деякі імена й прізвиська (у тому числі ім’я Гаргантюа), окремі епізоди, прислів’я й приказки.

У добутку Рабле відобразився і його складний, перехідний час, розгортання боротьби між католиками й протестантами, громадянська Війна, що залила Німеччину, Нідерланди, а згодом і Францію потоками крові. Розкол країни на два непримиренних табори, які мали власних проводирів і своє військо, породжує фанатизм, по суті чужої нової ідеології гуманізму, що пропагує думку про незрівнянну цінність людської особистості. Суспільна ворожнеча помітно турбувала Рабле. І хоча перипетії релігійних воєн безпосередньо не описуються в його романах, у яких немає звичайних для нас історичних ознак або образів реальних королів і полководців, проте, живий нерв епохи пульсує у всіх п’яти книгах Рабле. Від першого до останнього тому роман стає усе більше похмурим. Розгонистий сміх двох перших книг поступово змінюється гірким сарказмом.

Проте, із самого початку Рабле прагнув не тільки розважити читача. Він протестує проти спроб розцінювати його книги як веселу казку або запрошення до стола з вишуканими явствами й напоями. В авторській передмові до першої частини роману, написаної у формі жартівливої бесіди із читачем, Рабле запевняє, що його добуток пронизанноособым духом і читати його потрібно умеючи. ” чиВипадало вам бачити пса, що знайшов мозкову кістку? (Платон…затверджує, що собака – найбільш філософські тварини у світі). Коли бачили, то могли помітити, з яким набожним трепетом він стереже цю кістку, як пильно неї охороняє, як міцно тримає, як обережно бере в рот, з яким смаком розгризає, як старанно висмоктує. Що його до цього спонукує? На що він сподівається? Яких благ сподівається? Ніяких, крім чуточки мозку”. Подібним “методом”, “філософськи”, запевняє Рабле, потрібно читати і його “чудові смачные” книги, вдумуючись, розгадуючи щирий зміст комічних історій, розгризаючи “кістку” заради “мозкової субстанції”. Таке читання відкриє людині більші “таїнства релігії, політики й домашнього господарювання, зробить егоотважнее й розумніше”.

У книзі Рабле діють три покоління однієї сім’ї велетнів – Грангузье, Гаргантюа й Пантагрюель. Дід, батько й син дуже схожі один на іншого насамперед неймовірними розмірами тіла. Як і автор, всі вони переконані в тім, що смачна страва ще ніколи й нікому не ушкодило. У романі сила-силенна сцен, пов’язаних з поглинанням їжі, причому герої добутку ніколи не їдять наодинці, тайкома. Трапеза в Рабле – це завжди свято, шумний банкет. Бенкетують із нагоди народження Гаргантюа, з нагоди завершення війни, удалого диспуту, щасливого повернення з морської подорожі. До того ж, неапетитної їжі в Рабле не буває. Якийсь тельбух, які “уже почали псуватися”, або коржі із грубого борошна описані так смачно, що читачеві разом з героями “навіть слинки течуть”.

Важливу роль у романі зіграє знайомство Рабле з античною наукою й філософією. У грецьких і римських авторів Рабле знайшов чимало співзвучних думок і образів. Роман про велетнів насичений серйозними й напівжартівливими цитатами, натяками, прикладами з давнини. Письменникові близький античний ідеал гармонії, прагнення до всебічного розвитку духовних і фізичних можливостей людини. Велетні Рабле значно перевершують звичайних людей не тільки розмірами шлунка. Їм властива також спокійна мудрість і обгрунтованість знань. Так у казковій, алегоричній формі Рабле пропагує улюблену думку ренесансного гуманізму про безмежні можливості людського єства.

Але із власного досвіду Рабле знає й те, що справді освіченою людиною можна стати лише завдяки наполегливій роботі. Одним з перших у Європі письменник виклав наукову систему виховання й навчання, що визнає навіть сучасна педагогіка.

Спочатку Грангузье намагається дати синові традиційне богословське утворення, але незабаром зауважує, що Гаргантюа, якого вчить магістр Тубал Олоферн, не тільки не розумніє, а навпаки – стає усе більше дурним і тупим. Зате під впливом гуманіста Понократа й завдяки власній сумлінності Гаргантюа пізнає радість прилучення до щирого знання. Запропонована Понократом програма зорієнтована насамперед на те, щоб не марнувати ні однієї години на другорядні справи. Гаргантюа прокидається о четвертій годині ранку. І в приміщенні, і під час прогулянок його розум зайнятий оволодінням основ різних наук. Навчання чергується з фізичними вправами – грою в м’яч, їздою верхи, плаванням, гімнастикою. Увечері гігант учиться співати й грати на музичних інструментах. Коли надворі дощить, він відвідує майстерні для вивчення ремесел і ознайомлюється з новими винаходами. Щоб розвити розум свого вихованця, Понократ знайомить Гаргантюа із суспільством місцевих учених, змагання з якими зміцнює дух велетня й підсилює його бажання відзначитися. У результаті застосування такої навчальної методики Гаргантюа вдається перебороти природні лінощі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Фантастичний світ Рабле: роман “Гаргантюа та Пантагрюель” Як відомо, окремі розділи роману Ф. Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” вивчаються у курсі зарубіжної літератури у 8 – му класі. Головна трудність при роботі з ними полягає у тому, що учні нерідко ототожнюють героїв французького письменника з казковими персонажами. Між тим, раблезіанський роман – це насамперед образчик ренесансного світосприйняття. Ось...
  2. Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості –...
  3. Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де...
  4. Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюель” 9б. Гротеск и гіпербола, абсурд, алегорія в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюель” Опираясь на фольклорные источники, автор создал образы людей, жадных к знаниям и к самой жизни. Огромный рост Грангузье, Гаргантюа и Пантагрюэля были олицетворением их безграничных знаний, чрезвычайной образованности, благородства чувств, искренности, доброты и способности на самопожертвование ради...
  5. Франсуа Рабле – автор роману “Гаргантюа і Пантагрюель” Поетичні рядки, які ви щойно прослухали, – звернення до читачів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель”. Цей роман – феєрверк життя, карнавал, у якому є місце і гумору, і грі, і філософським роздумам. На його сторінках в алегоричній формі порушені проблеми, які хвилювали і сьогодні хвилюють людство. Війна і мир, добро...
  6. Гротеск і гіпербола у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа...
  7. Гаргантюа й Пантагрюэль (роман Ф. Рабле) В 1532 р. Рабле прочитав народну книгу, що вийшла в Ліоні, “Великі й неоціненні хроніки про великого й величезного велетня Гаргантюа” – анонімну пародію на лицарські романи. Рабле знайшов у народної смеховой культурі ту цікаву форму, що дозволяла йому зробити гуманістичні ідеї доступними широкому колу читачів. У наступному році він...
  8. Образи велетнів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Франсуа Рабле взяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки (літопис) “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів – Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля – втримана у тоні веселої, дубуватої сатири, висміювання всіх пороків, притаманних...
  9. Бахтин про роман Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль” Він відзначав: “Рабле – труднейший із всіх класиків світової літератури, тому що він вимагає для свого розуміння істотної перебудови всього художньо-ідеологічного сприйняття, (…) вимагає глибокого проникнення в мало й поверхово вивчені області народного смехового Творчості “. Бахтин виділив три основних види форм прояву й вираження народної смеховой культури: 1) обрядово-видовищні...
  10. Роман Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль” Після 12-літньої перерви, пов’язаного з посиленням гонінь на гуманістів, вийшли вже підписані справжнім ім’ям автора третьої, четверта й – посмертно – п’ята книги роману “Гаргантюа й Пантагрюэль”, найбільшого пам’ятника французького Ренесансу. Система образів. У романі із численних образів-персонажів виділяються три. Образ короля-гуманіста представлений відразу трьома персонажами: король Грангузье, його син...
  11. Жанрові витоки та літературна генеза роману “Гаргантюа та Пантагрюель”. Своєрідність хронотопу роману 5.Жанрові витоки та літературна генеза роману “Гаргантюа та Пантагрюель”. Своєрідність хронотопу роману. Присутнє поєднання пародій і світової культури. Рабле порівнює читача з собакою, що має вигризти мозок з кістки. Він звертається до казок та легенд. З’явл гротескність та алегорія. Роман демонструє кризу сучасного ренесансного суспільства. Маска блазня – поєднання дурості...
  12. Сатира в романі Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль” Самі гострі стріли своєї сатири Рабле направляє проти церкви, у якій бачить головну паразитичну силу, що давить тяжким тягарем на плечі народних мас. Для Рабле немає нічого ненависніше ченців. Він порівнює їх з мавпами, які не виконують ніякої корисної роботи, а тільки “скрізь гадят і всі псують, а тому одержують...
  13. Ідеальне суспільство у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищий! підйомом мистецтва Відродження, а разові із ним – гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура у центрі якої була людина –...
  14. Гротеск і гіпербола в романі Франсуа Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль” Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, хоча найвизначнішим представником цієї епохи його зробило один художній Твір. Роман “Гаргантюа й Пантагрюэль” став саме тим добутком, завдяки якому ім’я відомого французького лікаря й ученого-енциклопедиста ввійшло у світову історію літератури шістнадцятого сторіччя. Фантастична країна Утопія, зображена в романі Ф. Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль”,...
  15. Франсуа Рабле (1494-1553) Рабле – найбільший письменник епохи Відродження у Франції. Він був автором однієї книги, але ця книга стала вершиною гуманістичної французької літератури, мудрою й веселою енциклопедією Ренесансу. Народився Рабле в провінції, у м. Шиноне, у сім’ї адвоката й у десятилітньому віці був відданий у монастир. Однак монастирський уклад життя не задовольняв...
  16. Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Гаргантюа Гаргантюа – персонаж роману, дія якого відбувається в країні Утопія(т. е. – місце, якого немає). Г. – син короля Грангузье і королеви Гаргамеллы. Скориставшись популярним в народних оповідях чином добродушного гіганта і весельчака Гаргантюа, Рабле з перших же сторінок роману вводить читача в яскравий і химерний світ гротеску. Дитинство Г....
  17. Риси гуманізму в добутку Ф. Рабле “Гаргантюа й Пантагрюэль” Один з найбільших письменників епохи Відродження, француз Франсуа Рабле( 1494-1553) народився в Шиноне (Турень) у сім’ї заможного землевласника й адвоката. Рано був відданий у монастир Францисканского ордена, де одержав сан священика в 1524 році. Але в результаті ворожого відношення францисканців до вивчення грецької мови Рабле домігся дозволу перейти в Бенедиктский...
  18. Утопія та антиутопія в романі “Гаргантюа та Пантагрюель” 8.Утопія та антиутопія в романі “Гаргантюа та Пантагрюель” Бедный Гаргантюа стал заметно глупеть и на смену учителям-схоластикам пришли гуманисты. И здесь Рабле в очень яркой форме раскрывает свои идеалы. Педагогика в культуре Ренессанса играла очень большую роль. Ведь Ренессанс – это время научного подхода и открытий, пришедших на место слепой...
  19. Образи головних героїв у романі “Гаргантюа й Пантагрюель” Рабле вірить у те, що “держави тільки тоді будуть щасливими, коли королі стануть філософами, або філософи – королями”. Із другої книги роману ми довідаємося, що Пантагрюель, що відправився за знаннями в Париж, “учився досить сумлінно й досяг відмінних успіхів”. У листі, написаному Гаргантюа до Пантагрюэлю, викладена гуманістична програма Ренесансу. Насамперед,...
  20. Образність роману “Гаргантюа та Пантагрюель” 9а. Образність роману “Гаргантюа та Пантагрюель” В 1 книге – Гаргантюа – добрый, миролюбивый великан-король. Их вообще в романе три таких красавца: Грангузье, Гаргантюа и Пантагрюэль. 3 тематических центра: – воспитание Гаргантюа. Противопоставление средневекового и ренессансного воспитания. Но даже в таком серьезном деле – установка на пародийную игру (преувеличение старательности,...
Добуток Рабле роман “Гаргантюа й Пантагрюель”
«
»