ДМИТРО ПАВЛИЧКО. ЗЕРНИНА
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Дмитра Павличка; опрацювати його вірш “Зернина”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити виділяти у вірші головну думку, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, образну уяву; виховувати шанобливе ставлення до хліба.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Художник малює худобу і хату,
За це він отрима хвалу і зарплату.
2. Артикуляційна вправа “Коник”
Я
– Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе підвезу?
– Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться:
– Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
– Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива:
– Цок-цок-цок!
Ой, який же я щасливий!
– Цок-цок-цок!
(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “У художньому музеї”
Учні презентують свої малюнки, виразно зачитують проілюстровані рядки.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ
– Відгадайте загадку.
– З поля зжинають,
У млині перетирають,
В печі гублять,
Клянуться, що люблять. (Хліб)
– А початок хліба – маленька зернинка.
Зернятко нагадує дитину в сповитку, немовлятко.
Це іскринка життя, джерельце життя у згорточку.
– Сьогодні ми ознайомимося з віршем Дмитра Павличка “Зернина”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання вірша вчителем (с. 59)
– Про що йдеться у вірші?
– Що ви уявляли, слухаючи його?
2. Словникова робота
Читання колонок слів “буксиром” у парах
Опісля | Решето |
Осяяно | Обів’ють |
Півжмені | Схований |
Пшеничній | Довжелезні |
Решето – господарська річ у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь.
3. Фізкультхвилинка
4. Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша
– У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
– Які слова виділите голосом під час читання?
5. Виразне читання вірша учнями
6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
– Що сховано у пшеничній зернині?
– Що автор говорить про колоски?
– Що з них виростає?
– Якими словами автор підкреслює нескінченність життя?
– Які почуття автора передають слова “…і все те, що є і що буде опісля, в зернині було і з зернини зроста”?
7. Гра “Добери риму”
Ка ок – … (колосок).
Зерна – … (земна).
Зерен – … (зелен).
Мішки – … (колоски).
Пісня – …. (опісля).
Моста – … (зроста).
8. Робота за ілюстрацією
– Розгляньте ілюстрацію до вірша.
– Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?
– Які рядки твору проілюстрував художник?
– Які відчуття викликає ілюстрація?
9. Цікаво знати!
Учені-археологи стверджують, що першою хлібною рослиною слід уважати не сучасні злаки – жито та пшеницю, а дуб. Так при розкопках трипільських поселень (найдавнішої цивілізації на території сучасної України) знайшли висушені і розтерті в борошно плоди дуба, з яких пекли хліб понад 7 тисяч років тому. Минуло багато тисячоліть з того часу, як люди почали культивувати сучасні злаки. У глибині тисячоліть загубився той день, коли людина вперше розтерла зерно, змішала його з водою і на розпеченому камені вперше спекла хліб. Коли це було? На це запитання відповісти складно. Людська пам’ять не зберегла ні дня, ні року, коли сталася ця знаменна подія…
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який твір вивчали на сьогоднішньому уроці?
– Хто автор цього твору?
– Яка тема вірша?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 59).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)