Дикоростучі харчові рослини
Ціль цієї роботи – показати, наскільки багаті наша дика сибірська Природа і як широко можна використовувати її дарунки.
Для одержання врожаю дикоростучих харчових Рослин не потрібно витрат людської праці. Природа подбала про різні продукти харчування – від пряних і ароматичних до овочев і хлібних – і подарувала їхній людині. Дикоростуче рослини із древніх часів були й продовжують залишатися невичерпним джерелом харчових продуктів. Крім того вони є вихідним матеріалом для селекції культурних рослин.
Дикоростучі рослини не
Людина повинен завжди пам’ятати, що природа вимагає дбайливого, господарського відношення до неї. Використовувати дикоростучий корисні рослини треба розумно, знаючи їхні біологічні особливості.
Мета й завдання – описати й по можливості знайти дикоростучі харчові рослини на околицях м. Сургута.
Зустрічається в наших лісах
Якщо у вас є сірника, то ви можете приготувати чай. Наберіть кислици звичайної – Oxlis acetoselle. Досить однієї жмені на два літри. Кислицу в народі називають заячою капустою. Її можна є в сирому виді, як щавель. Заготовлювати в пуття солоної або зацукрованої або у вигляді порошку. У ній багато вітамінів З, А.
Ягоди чорниці вгамують спрагу й голод.
Чорниця – Vaccinium myrtills.
Сімейство Вересковие – Ericaceae.
Напівчагарник 15-40 см. Висотою. Цвіте в червні; плодоносить у липні – серпні.
Виростає в соснових, смереково-ялинових, кедрових, березових, лиственно-хвойних і в тундрово-альпійській і полярно-арктичній областях переважно у вологих місцеперебуваннях.
Розповсюджений у Сибіру лісовий вид, що утворить часто чисті зарості. На півночі ареал заходить у тундру (Західна Сибір) до 71 градуса с. ш. Однак у Середній (правобережжя Єнісею) і Східного Сибіру (Якутія) границя ареалу опускається до 60 градусів с. ш.
Чорні із сизуватим нальотом спілі ягоди чорниці досить соковиті й солодкі на смак, користуються в Сибіру великою популярністю. Їх їдять у свіжому виді, варять варення, готують киселі, сиропи. Чорниця – гарний медонос.
Ягоди містять инвертний цукор ( 5-6%) , вільні кислоти 1%, пектинові речовини, білки (близько 1%) , глюкозиди, дубильні речовини й у невеликій кількості вітаміни З, Р, РР, В1, В2 і каротин. У різних умовах урожайність ягід коливається від 1 до 8 ц/га. Найбільший урожай в (Понад 20 ц/га) у лісотундрі й тундрі.
Журавлина болотна – Oxycoccus palustris Pers.
Журавлина дрібноплідна – Oxycoccus microcarpus Turez. ex. Rupr.
Сімейство вересковие – Fricaceae.
Вічнозелені сланкі чагарнички, із червоними кулястими ягодами. Цвітуть у червні; плодоносять у серпні – жовтні. Ці два види журавлин зовні відрізняються головним чином розміром листів і ягід (у журавлини болотної вони крупніше) .
Ростуть по мохових болотах, моховитим лісам, берегам рік у лісовій і лісостеповій зонах Сибіру.
Ягоди повсюдно використовуються місцевими жителями в харчовій промисловості. Зміст у соку лимонної й бензойної кислоти забезпечує тривалу схоронність ягід у свіжому виді ( 8-10 місяців) . Застосовуються вони в кондитерському виробництві як начинка для цукерок. Ягоди містять найбільша кількість вітаміну З ( 30-35 мг%) , але при проморожуванні повністю його втрачають; цукру (2,8%) , дубильні речовини, кислота й багато калію. Урожайність на сфагнових болотах від1 до 20 ц/га.
Княженика, костяниця арктична, поляника, мамура, малина арктична – Rubus arcticus L.
Сімейство Розоцветние – Rosaceae.
Багаторічні трав’янисте корневищное рослина 10-30 см висотою. Лиття трійчасті. Квітки червоні. Плоди темно^-пурпурові. Цвіте наприкінці травня – червні; плодоносить у липні – серпні.
Росте в моховитих хвойних і змішаних лісах, у тундрі, болотах, на сирих лугах і т. д.
Плоди кислі, але ароматні, на півночі вважається кращою ягодою. Уживається для готування морсів, а також у свіжому виді. Ягоди містять вітамін З ( 100-200 мг%) , цукру (глюкозу й фруктозу 5-7%) , лимонну кислоту ( 1-2%) , небагато яблучної кислоти, дубильні речовини.
Брусниця – Vaccinium
Сімейство Вересковое – Ericaceae.
Чагарничок 2,5 – 25 див висотою. Листи шкірясті, вічнозелені (зимуючі) . Ягода червона. Цвіте в червні; плодоносить у серпні – вересні.
Виростає в соснових, модринових, темнохвойних і змішаних лісах, у високогірній і арктичній моховій тундрі. Ареал виду дуже великий, практично охоплює всю лісову зону Сибіру, далеко заходячи на північ у тундру.
Смачні ягоди брусниці здавна використовуються як коштовний харчовий продукт.
Використовують брусницю дуже широко: морс, з листів брусниці заварюють чай, з порошку брусниці роблять кисіль і сироп і т. д.
У ягодах утримуються скорочені цукри ( 6-8% сирої маси) , органічні кислоти (біля 2-х%) , дубильні речовини, невелика кількість вітаміну Р и С, каротин; у насіннях – жирне масло, що висихає (понад 20%) .
Запаси брусниці в Сибіру дуже великі. Під пологом лісу врожайність ягід коливається залежно від умов виростання від 0,1 до 10 ц/га й більше. На вирубках урожайність збільшується в 2-3 рази. За один день можна зібрати 8-10 кг. Ягід, а при гарному врожаї – 15-20 кг.
Брусниця.
Лохина – Vaccinium uliginosum
Сімейство Вересковие – Ericaceae
Чагарничок 20 – 75 див. Висотою. Листи цельнокрайние, знизу сизі; гілки циліндричні. Ягода синя, із сизуватим нальотом і зеленной м’якоттю, 10-12 мм довжиною. Цвіте із травня до початку червня; плодоносить наприкінці липня – вересні.
Росте у вологому й сирому хвойному й змішаному лісах, нерідко утворить суцільні зарості в полярно – арктичній, лісовій і високогірній зонах, на мохових болотах і кам’янистій тундрі.
Ягоди їстівні, мають приємний смак і вживаються в сирому виді й для готування варення, начинки пирогів.
По змісту вітаміну З ягоди лохини перевершують брусницю й наближаються до чорної смородини. У них утримується: цукру (до 8%) , каротин (близько 110%) , органічні кислоти, дубильні речовини.
Урожай ягід становить 100-500 кг/га, іноді – до 1300 кг/га. Перспектива для введення в культуру.