Демонологічні мотиви в романі-баладі В. Шевчуна “Дім на горі” ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК
ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ
ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК
Демонологічні мотиви в романі-баладі В. Шевчуна “Дім на горі”
Демонологічна образність роману-балади “Дім на горі” зумовлена впливом бароко.
У циклі “Голос трави” письменник використав багато міфологічних образів: домовик, чорт, лісовик, відьма, потерчата, перелесник, чаклунка. Але письменник не просто запозичує образи, а інтерпретує їх, завдяки чому вони органічно вплітаються у сюжет твору. Наприклад, пришельці, які “з’являються бозна-звідки” перед
Використовуючи народну демонологію, письменник намагається проникнути її глибинний зміст давніх уявлень народу, осмислити усталені фольклорні образи, наповнюючи їх сучасним змістом.
Загадкові демонічні сили діють у кожній з тринадцяти новел другої частини роману. Вони є невід’ємною часткою того світу, який оточує людину, спонукає її до протистояння, боротьби. Наявність демонічних сил надає сюжету динамічності, напруженості, робить його захоплюючим. Особливістю демонічних образів роману можна назвати те, що вони не завжди уособлюють зло, хоча їх наявність викликає почуття страху, тривоги, непевності, неминучого драматизму. Ці почуття пронизують всі оповіді, які закінчуються трагічно.
Демонологічні образи в романі стають втіленням того чи іншого стану людини, частиною його “живого Я” – доброго чи темного, яке переливається в людському єстві і перебуває в постійному змаганні.