Де та правда і де справедливість
Коли бджолиний мед качають
То бджіл при цьому матюкають
Як тільки можуть проклинають
І як попало обзивають
А інколи і убивають
Бо бджоли мед свій захищають
За мед таку подяку мають
Така вже правда хай всі знають
А люди теж таке сприймають
Одні працюють інші мають
Тих хто працює обіжають
На них багатства наживають
І їх безстижо обдирають
До того ж ще і зневажають
Принижують та обзивають
Повагу ж зовсім інші мають
Ті що танцюють і співають
Та ще й безстидство проявляють
Як без
Інші брехнею процвітають
За гроші почесті купляють
За них до влади проникають
Звідти суспільство розкладають
Від цього люди скрізь страждають
Бо совісті оті не мають
Хоч за людей себе вважають
З свинями рівнятись не бажають
Та свинство срізь своє втіляють
Бо в цьому спротиву не мають
Та прийде час своє піймають
А де та ж оті що правду знають
Чому іі від нас ховають
Напевно ж зиск від цього мають
Якісь багатства наживають
Чи насолоду споживають
А може все ж колись щось скажуть
Хоч трішечки про все розкажуть
А краще вже
До істини знання прив’яжуть
Та розібратись допоможуть
Чого це в нас таких приймають
Невже це всі цього бажають
Коли нахабство проявляють
Свою жорстокість приміняють
Та щастя наше відбирають
На них робити заставляють
Тих хто працює – зневажають
Та за худобу їх вважають
Нікчем нахабних величають
З свиньми звичайно не рівняють
За злодійство їх не карають
А правду матінку ховають
Та силу злісну приміняють
На справедливість не зважають
Ще й за людей себе вважають
Що це не так звичайно знають
Та свинство своє оправдають
Бо владу безконтрольну мають
А лихо людське не сприймають
Про себе лиш без міри дбають
То все ж всього не приховають
Що заробили отримають
Не те що думають – гадають
В. Назаренко
08.08
[email protected] ua