Чому Том Сойєр не сприймає світу дорослих?
Герой роману Марка Твена відрізняється від “шляхетних” дорослих своєю безпосередністю, сміливістю, відвертістю. Він прагне до вільного життя, вигадує ігри, в яких стає розбійником або войовничим вождем. Все це разом з Геком, своїм вірним другом, якого всі дорослі називали гультяєм, бешкетником і з яким забороняли спілкуватися. Але Том зумів відкрити в хлопцеві ті риси, які дорослі не помічали, те, що було привабливим і чистим.
Разом з “поганим хлопцем” Геком Том рятує від смертної кари невинного Потгера в той час, коли чемні дорослі
Дорослі постійно протиставляють вихованого Сіла Тому. Але хіба зумів би Сід витерпіти покарання за Беккі? Або бути таким хоробрим у печері? Звісно, ні. А дорослі мріяли тільки про гроші. Їх повага до людини була виміряна вагою гаманця. Як були схвильовані дорослі, коли несподівано Том і Гек знайшли скарб: всі кинулися теж шукати золото.
Правда, Том і Гек теж спочатку мріяли про золото та інші коштовності. Але коли скарб був у них в руках, хлопчики зрозуміли, що гроші їм зовсім не потрібні. їм, мрійникам, було потрібне героїчне життя, пригоди. Тому улюблений герой Тома – не мільйонер, як у дорослих, а Робін Гуд з легенди, захисник простого народу. “Він був кращий за всіх, тепер таких людей вже нема”, – каже Том.
Ось чому Том Сойєр не сприймає світу дорослих.