ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ

План

– “Над прірвою у житі” – авторська концепція життя молоді XX ст. Символічність назви та жанрова специфіка роману:

– монологічна форма оповіді;

– сповідальний характер твору;

– невимушений стиль;

– розмовна мова тощо. Тематика та проблематика твору.

– Голден Колфілд і Америка – два світи роману.

– Багатогранна система образів, їх

характери та роль у творі.

– Багатство і складність символів.

Завдання для підготовчого періоду

– Дайте визначення поняттям “роман” і “повість”. Визначте жанр твору Дж. Селінджера.

– Подумайте і скажіть, хто ж насправді Голден Колфілд: самітник, бунтівник, егоїст чи сумління молодого представника американської нації.

– Поясніть символічну деталь портрета Голдена – “чуб із сивиною”, “з одного боку, з правого, у мене мільйон сивих волосин”.

Література

– Братко В. Письменник, якого завжди будуть читати. // Зарубіжна література в середніх навчальних

закладах. – 2002. – № 1. – С. 11.

– Дудка Н. Віддзеркалення нонконформістського світовідчуття. Позакласне читання за творчістю Дж. Селінджера. // Зарубіжна література. – 2006. – № 8. – С. 11-16.

– Єременко О. В. Дж. Селінджер “Над прірвою у житі”, матеріали до варіативного вивчення. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. – № 4. – С. 56-58.

– Козленко Р. О. “Де вони діваються взимку?”. Матеріали до вивчення роману Селінджера “Над прірвою у житі”. // Всесвітня література та культура. – 2004. – №9, – С. 37-40.

– Красуцька І. Крутий обрив дійсності. // Вікно у світ. – 1999. – № 6. – С. 163-167.’

– Марченко М. П., Савчук Р. П. Сенс просвітлення. Постмодернові роздуми про роман Дж. Селінджера “Над прірвою у житі”// Всесвітня література та культура. – 2001. – № 5. – С. 52.

– Мулярчик. Сучасний реалістичний роман США. – М., 1988.

– Селинджер Дж. Д. Над пропастью во ржи. – Львов: Вища шк., 1987.

9. Скобельська О. І. Виклик над безоднею: роман Дж. Селінджера “Над прірвою у житі” // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 9. – С. 33-37.

“Над прірвою у житі” – сповідь головного героя, який пережив момент внутрішнього переходу, кризу віднаходження себе самого, і, не криючись, переповів читачам про свої відчуття й думки в момент “ініціації” – трагічного і болісного зростання, свідомого входження мислячої індивідуальності в суспільство, де задовго до неї встановлено правила гри й розподілено ролі. У приватній клініці напередодні Різдва герой пригадував те, що сталося з ним рівно рік тому.

З життя Голдена Колфілда вихоплено події, що відбувалися з ним протягом трьох трагічних днів: це час зламу і випробувань юнака. Через нетерпимість до брехні він не міг прижитися в жодній із шкіл. Навчаючись уже в четвертій за переліком школі, знову виявився виключеним, бо багато чого не приймав і не розумів як в учителях, учнях, так і в існуючих у школі порядках. Дивлячись у майбутнє, Колфілд не бачив нічого, крім сірої буденності. Йому здавалося, що для нього в житті не відведено місця, адже його не цікавила жодна професія. Опинившись у Нью-Йорку, герой пробував таке життя, яке за нормальних умов підліткові заборонено: нічний готель, бари, кафе, дансинги, вистави, Нью-Йорк богемний. Всі враження, пригоди, розмови, зіткнення із зовнішнім світом підсумовувалися одним – поняттям лицемірства і нещирості. “Доброчесність, порядність, рівність – усе, що проголошується суспільством як чесноти, на які воно спирається, виявляється лицемірством і брехнею”.

Америка середини XX ст. не здалася Голдену затишною. Понад усе його пригнічували не особисті обставини (виключення зі школи, конфлікт зі шкільною фехтувальною командою, капітаном якої він був, складні взаємини з товаришами), а дух загального обману і недовіри між людьми, що панували у США. Юнака обурювала відсутність елементарної людяності, навколо він бачив лише бездуховність, душевну порожнечу, породжену світом наживи і бізнесу. Його очима читач спостерігав за навколишнім урбаністичним світом, де все було протиприроднім. Відтак Голден і Америка – два світи роману, повністю несумісні: герой “випадав” із системи, зараженої зухвальством, бездушністю і лицемірством. Він уособлював чистоту і щирість “світу дитинства”. Більше за все в житті Колфілд боявся стати таким, як усі дорослі.

Лейтмотив книги – рядок з вірша Роберта Бернса, винесений у заголовок, рядок, який Голден, не дочувши, витлумачив собі як дитячу пісеньку про невинність серед природи, яку треба вберегти від падіння в прірву дорослості. Недаремно своїм єдиним покликанням у цьому світі він вважав фантастичну роль ловця, людини, яка оберігала маленьких дітей, що бавилися на величезному полі, в житі, від падіння в прірву. Головна проблема полягала в збереженні дитячої чистоти і щирості: не дати “світу дорослих” занапастити невинне дитинство… Саме про це й мріяв Голден Колфілд.

Герою були властиві чуйна душа, розвинена уява, неабиякий культурний рівень. Його вразлива, емоційна натура хворобливо й подекуди упереджено реагувала на негаразди в суспільстві, на стосунки між людьми, дорослими і підлітками, на всілякі конфлікти й суперечки, що призвело юнака до розчарувань і стресу. Він категорично не приймав будь-якої фальші, глибоко внутрішньо протестував проти усього надуманого, показного в навколишньому світі. Голдена дратували загальноприйнята вульгарність, банальність, що стали нормою поведінки. Йому гидкі і солоденька реклама школи Пенсі, і фальш директора Хааса, і благодійництво “похоронного” ділка Оссенбергера, і непорядність Стредлейтера.

“Не люблю”, “терпіти не можу”, “ненавиджу” – ось слова – рефрени, які часто вживав Голден. На формування його характеру найбільше вплинув вік героя – шістнадцять років. Він наче опинився між двома світами, “дитячим” і “дорослим”, але повністю не належав жодному з них. Деколи герой більше безпорадний, ніж дитина, деколи розумніший, ніж старі, а частіше – все разом. Він перебував у становленні, в пошуку, він формувався.

Голдена Колфілда не можна назвати шляхетним молодим джентльменом, бо він міг бути брехливим, лінивим, егоїстичним, непослідовним. Однак його щирість та відвертість, з якою він розповідав про себе, безперечно компенсували багато недоліків його ще несформованих характеру та свідомості.

Чуйна натура шістнадцятирічного юнака мала таку властивість, що всі люди, з якими йому доводилося зустрічатися, ніби стали частиною його самого, ніколи не полишали його байдужим:

Образ Голдена Колфілда тісно пов’язаний з основними мотивами:

Червона мисливська шапка з великим козирком і навушниками символізувала виклик, який кинув Колфілд усім ровесникам, дорослим, життю; стала для нього рятівною соломинкою, за яку він хапався в скрутну хвилину.

Качки – символ ставлення героя до всього живого загалом, а не лише до людей чи суспільства. Він розумів, що Всесвіт вибудовано з дрібниць.

Спортивні ігри, що ними захоплювалися в школах, стали для героя символом поділу суспільства на сильних і слабких “гравців”.

“Ловець у житі” з’явився тоді, коли в душі Голдена запанувала нестійка, але дорогоцінна гармонія. Це мета його життя – опікуватися дитячою грою на ланах життя, які обривалися безоднею; тобто жити для когось, а не для себе.

Мотив Різдва, коли герой переживав духовне відродження, воскресіння. Покликання Голдена – нести в жорстокий, недобрий світ добро, гармонію, радість, щирість дитинства.

Герой ніби дійсно “переходив” з дитинства в доросле життя, і цей перехід дався йому важко. Завершився роман його поверненням додому. На закінчення Колфілд сказав, що не знає, що буде далі. Але очевидно, що одна з найбільших криз у житті підлітка відбулася. До дитинства повернутися неможливо, дорослішати необхідно.

ГОЛДЕН КОЛФІЛД

– не сприймав світ і правил гри, які той нав’язував кожному;

– замкнутий у собі

– рятівник дітей від прірви дорослішання; – його мрія – поля жита

ІМ’Я

СИМВОЛІКА

РОЛЬ У ЖИТТІ ГОЛДЕНА

Фібі

“Сяюча”

Просвітлював настрій Голдена, давав йому справжнє щастя, утримував його від необдуманих вчинків

Саллі Гайс

“Обманний туман”

Голден нітився під її поглядом, вона затуманювала його свідомість

Фейс Кавендіщ

“Підсолоджений жувальний тютюн”

Віра Голдена в те, що він міг виглядати дорослішим

Джеймс Касл

“Високі ідеали”

Смерть Касла викликала паралель з поступовим падінням здоров’я Голдена

Еклі

“Вигуки огиди”

На його прикладі Голден указував на фальш, що панувала в Пенсі

Карл Льюс

“Світло”

Голден захоплювався Карлом через його високий інтелект

Вард Стредлейтер

“Широко розставляти ноги”

Характеризувала його вдачу, нахабність, самовпевненість


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ДЖ. СЕЛІНДЖЕР. “НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ”. ДУХОВНА ОПОЗИЦІЯ ГОЛДЕНА КОЛФРІДА ЯК НАСЛІДОК ПРОТЕСТУ ПРОТИ “ДОРОСЛИХ” ПРАВИЛ ГРИ