“Чому літературна молодь кінця ХІХ початку ХХ століття тяжіла до модернізму”
Термін “модернізм”, який виник від французького слова “moderne” – “сучасний”, дослідники та мистецтвознавці використовують не тільки для позначення певного терміну культури, а й позначення сукупності новітніх течій у літературі, поезії й інших видах мистецтва. Вони почали з’являтися на зламі двох століть – ХІХ і ХХ.
Уже на початку минулого століття модернізм майже витіснив на задній план такі стилі і течії, як неокласика, модерн і символізм, а згодом став провідною течією в літературі багатьох європейських країн.
Прийоми і форми модернізму актуальні і сьогодні, вони зустрічаються у багатьох творах сучасних поетів і письменників.
Філософія модернізму заснована на ідеях про неможливість відтворення і пізнання сучасного світу традиційними засобами класичної літератури. Повністю відкидаючи гуманізм, демократизм і реалізм, модернізм з’явився із нераціоналістичної волюнтаристської філософії Ф. Ніцше, інтуїтивізму А. Бергсона, психоаналізу З. Фрейда і теорій А. Камю. Вже цього
Найбільш суттєвими положеннями модерністської філософії є інтернаціоналізація і глобалізація, яка, врешті-решт, приводить до втрати національних народних традицій, одухотворення різноманітної техніки, визнання замкненості людини у колі своїх фантазій, іі відчуженості від світу і самотності, суперечливості і складності відношень навколишнього світу і людини, криза поглядів на світ і переоцінка традиційних цінностей, визнання глухого кута, в якому людство опинилося після бурхливого розвитку цивілізації.
Складні і трагічні часи революційних подій, громадянської війни, культ особистості Сталіна, важке післявоєнне життя – все це привело у табір модерністів не тільки багато письменників, а і вчених, художників та інших творчих особистостей, більшість яких були представниками молодого покоління своєї доби.