Чим мені сподобався карлик Жабенятко
Оповідання Едгара По “Жабенятко” присвячене неймовірній пригоді, що сталася в країні з жорстоким та дурним правителем.
У ті часи при дворах королів жили блазні-карлики. Таким блазнем і був Жабенятко. Його так звали тому, що він ходив не так як усі, а підстрибуючи. Колись його привезли із далеких країв разом із молодою дівчиною, теж карликом, яка вміла дивовижно танцювати. Дівчину звали Тріпеттою. Карлики були нерозлучні.
Одною разу король вирішив улаштувати маскарад. Він хотів побавити своїх гостей, і тому запросив на маскарад Жабенятко
Але Жабенятко стримав свій гнів. Гості вимагали, щоб Жабенятко показав що-небудь новеньке для свята. Він запропонував грати у “вісім скутих орангутангів”.
Орангутангами погодились переодягнутися король та сім міністрів. Їх обмазали дьогтем, покрили товстим шаром прядива і скували довжелезним ланцюгом. І коли орангутанги почали бігати по залі, як дикі звірі, і лякати гостей, карлик зачепив ланцюг
Хоча Жабенятко був фізично слабкою істотою, він виявився гордим, сміливим та винахідливим. А ще він був справжнім другом. Він не захотів більше терпіти несправедливе і зневажливе ставлення до себе і Тріпетти і знайшов спосіб розправитися зі своїми мучителями.