Чи потрібні суспільству сильні особистості, подібні до Чіполло?
Роздум за твором Т. Манна “Маріо і чарівник”. У юнацькі роки Томас Манн захоплювався філософією Ніцше. Він переживав піднесення, душевний запал, читаючи книги цього німецького філософа, духовний і стилістичний вплив якого позначається уже в ранніх творах Томаса Манна. Енергетика Творчості Ніцше, його концепція надлюдини, яку він обгрунтував у книзі “Так казав Заратустра”, він продовжував розвивати в інших творах. Фашизм, який виник у Європі, взяв за свої гасла ідеї Ніцше, і Томас Манн пеглянув своє ставлення до творчості філософа.
У новелі “Маріо і чарівник” письменник доводить, що справжнє мистецтво має бути натхненне “духом суспільного обов’язку і служіння”, а сильна особистість, яка не рахується з почуттями інших людей, зазнає краху.
Кавальєро Чіполло – “мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку” виявився гіпнотизером, який перетворив
Історія людства знає багато прикладів, коли сильна особистість приходячи до влади і перетворює людей на натовп, стадо, яке слухняно танцює під свист нагая.
XVIII століття – це зліт зірки Наполеона. У перші роки правління він має підтримку населення, любов мільйонів юнаків і людей середнього віку. Бонапарт був людиною революції, проповідував свободу. З його приходом до влади пожвавилась економіка, зріс добробут населення, піднеслась національна гідність.
Але багаторічні війни призвели до економічної кризи, а пихатість маленького чоловіка викликала обурення і неприязнь. Наполеон Бонапарт був політичним лідером, а граф Каліостро – авантюрист гинійського походження. Він здобув якісь знання з алхімії, став вправним ілюзіоністом, подорожував світом. У кожній країні Каліостро об’являв себе масоном, душив людей, робив їх слухняними маріонетками.
Довірливі, малоосвічені люди вірили і великим завойовникам, і шарлатанам, (чарівникам, які, прикриваючись красивими гаслами, зверхньо дивилися на натовп, народи були для них засобом досягнення власних коросливих цілей. Томас Манн у новелі “Маріо і чарівник” ставить злободенне питання: чи народ у високорозвиненому суспільстві XX століття знову довіритися таким національним “героям” сучасності? А їх XX століття знало немало: Гітлер, Сталін. Потворна постать у сюртуку тримала під владою глядачів у невеличкій залі курортного містечка, вожді зухвало знущалися із цих народів, а суть усього цього одна – люди коряться сильній особистості, не може протистояти їй. Але в підтексті новели криється ідея цього твору треба боротися з проявами тоталітаризму, усіма можливими засобами противитись йому. Ніхто не має права топтати людську гідність, знищувати особистість, вести суспільство до загибелі.