Чергування голосних звуків української мови. Чергування о-і, е-і
Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в одних і тих самих частинах слова. Чергування звуків, що виникли давно, називають історичними. Вони поділяються на власне чергування та на випадання (чергування з нулем звука).
1) [і] в закритому складі іменника, прикметника, числівника, займенника в називному відмінку чергується з [о] та [е] у відкритому складі в непрямих відмінках:
Міст – моста
Твій – твого
Сім – семи
2) [е], [о] у відкритому складі іменників ж. р. I відміни в називному відмінку (Н. в.) чергується з [і] в закритому
А) у словах з кореневим буквосполученням – оро-, – оло-, – ере, а також у деяких словах з цими буквосполученнями та постійним наголосом:
Дорога – доріг
Корова – корів
Береза – беріз
Борона – борін
Борода – борід
Але колода – колод
Б) у ряді слів, які перед закінченням не мають збігу приголосних, а також у деяких словах з постійним наголосом:
Ягода – ягід
Особа – осіб
Підкова – підків
А також у похідних від них слів з суфіксом – к(а): ніжка, борідка
3) [е], [о] у відкритому складі іменників с. р. II відміни
А) у кореневих сполученнях – оро-, – оло-, – ере (крім джерело – джерел, дерево-дерев)
Болото – боліт
Долото – доліт
Б) у ряді слів, які в закінченнях не мають збігу приголосних:
Село – сіл
А також у похідних від них словах із значенням зменшення:
Долото – долітце
Село-сільце
4) [е], [о] у відкритому складі інфінітива чергується з [і] у закритому складі дієслів минулого часу ч. р. однини та дієприслівниках, якщо відповідні форми ж. р. та с. р. мають наголос на останньому складі:
Берегти – берегла – беріг, зберігши
Нести – несла – приніс, принісши
Увага! [о] та [е] не чергуються з [і]у словах іншомовного походження та книжних словах: балон, жетон, закон