Тексти для диктантів з української мови з теми “Орфографія”

Взято з посібника для абітурієнтів “Українська мова” Козацук Г. О.

Диктант 1

Одного разу Уралов був далеко від полігону, їхав відкритим сліпучим степом, серед блиску стерень, серед стрекоту комбайнів, що корабельно рухалися від неба і до неба, і хоч їхав по землі, а ніби з повітря бачив золоті розсипища зерна, що цілими ворохами, цілими горами червоніло на залитих сонцем токах. Дорога його лежала повз елеватор, повз цю височенну споруду з бетону, що була без вікон і ніби й без дверей. Неподалік від елеватора трапився колодязь-артезіан,

вода сама текла з нього, і Уралов зупинив машину, щоб напитись.

Так і сталася його зустріч з Галею. Повновида смаглявка, високочола, вийшла вона з відром із недалекого подвір’я, обкладеного жовтим ніздрюватим каменем, ішла брати воду і, наближаючись до колодязя, уже посміхалася до Уралова по-доброму, – ніби вже раніше знала його. В неї були брови чорні, як у тих піснях, що не раз він чув у цих краях, в неї були ясні очі, такі принадно-живі, яких, мабуть, і в піснях не було. Ті очі так і променилися м’яким, довірливим світлом, так і промовляли до Уварова кожним своїм промінцем! І зблизька усмішка не згасла, але

крізь світлу її привітність стало помітно й смуток в глибині очей, і видно було, як сльози ще на віях бринять! Хто міг таким очам горя завдати, хто смів покривдити їх?

Невимушено зав’язалась розмова, і Галя призналася, що справді плакала… (О. Гончар)

Диктант 2

За стародавнім грецьким міфом у саду дочок німфи Геспериди росли золоті яблука. До цього заморського саду послали Геркулеса, щоб той здійснив свій одинадцятий подвиг – вивіз їх звідти. Після тривалих пригод він, нарешті, потрапляє до таємничого саду.

У численних наших казках теж згадуються “золоті яблука”. Їхнім праобразом були, очевидно, апельсини, лимони, мандарини та інші цитрусові.

Навіть скандинавські легенди згадують “золоті яблука безсмертя”: якщо пощастить комусь поласувати ними, то не буде знати в своєму житті найгіршого – хвороб і старості. Деякі німецькі казки також оповідають про “дерево життя” з чарівними цілющими плодами.

Багаторічна гібридизація цитрусових зумовила повне витіснення культурними сортами їхніх диких предків. Довгий і складний шлях пройшли первісні гібриди, доки садівники Південного Китаю та Індії не створили тих легендарних плодів, які зайшли в Середземномор’я майже в сучасному вигляді. Щоправда, європейці також докладали і докладають немало зусиль, щоб поліпшити цінні властивості цитрусових (С. Приходько).

Диктант 3

Як тільки на душі посутеніє, як тільки смуток важким каменем пригнітить серце, як тільки остогидів міська курява чи запаморочать, буває, книжки – у Зарванці!…

Та й літо надворі. Та ще й таке, українське літо. Гаряче, щире сонце так і вабить тебе, так. Здається, й промовляє, сяючи: “А ходи, чоловіче, хай я обцілую тебе, з своїми гарячими поцілунками увіллю силу в твоє мізерне тіло!”.

Минає місто… Переді мною простягся поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами у два рядки. Густе віття поперепліталося межи собою – і над тобою мов баня зелена, кучерява.

На небосклоні, чистім, як кришталь, гарячім, як любощі, вигулькнули два узгір’я, переділені долинкою. А на узгір’ях біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають. За нею бинда золотої пшениці похиляється від вітру, мов море хвилясте.

Зеленіють проса. Жовтогарячий ріпак аж горить на сонці, котре не шкодує свого проміння і на весь веселий краєвид. А справа і зліва обступають узгір’я кучеряві стіни густого зеленого лісу і злучаються аж ген із чорними липами (М. Коцюбинський).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тексти для диктантів з української мови з теми “Орфографія”

Categories: Твори до ЗНО

Links