Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Центральний персонаж давньоіндійської епопеї “Рамаяна”

Центральний персонаж давньоіндійської епопеї “Рамаяна”

У царя Дашаратхи довгий час не був спадкоємця; після багатьох жертвоприносин чоловік і жінка пануючи – Кауша-лья, Кайкейи й Сумитра народили йому чотирьох синів: Раму, Лакшману, Бхарату й Шатругх-ну. Брати росли разом і ніжно любили один одного. Р. перевершував їхньою силою, розумом і красою. Уже замолоду він робить великі подвиги, перемагаючи могутніх демонів. Під час сваямвари – обряду обрання наречених – Сі^-тієї, дочкою пануючи Джанаки, улаштовується змагання в стрілянині з лука. Ніхто із прибулих на сваямвару не може навіть підняти

лук, а Рама не тільки підняв його, але з такою силою натягнув, що лук зламався. Сита обирає його вмужья.

Дашаратха гаряче любив свого первістка Р. і готовий був передати йому царство, щоб самому піти в отшельничество. Але Кайкейи, молодша дружина Дашаратхи, нагадує чоловікові про те, що він обіцяв виконати трохи її бажань. Вона вимагає, щоб він передав трон її синові Бхарате, а Рама відправив на чотирнадцять років у ліс. Бхарата обурений учинком матюкай і відмовляється від царства. Він ставить на трон сандалії Р. у знак того, що трон зайнятий. Але Р. разом з Лакшманом і Ситой, корячись волі Дашаратхи, ідуть у ліс.

У ту пору лютий ракшас (демон), десятиглавий Равана, що підкорив собі всю землю, викрадає Ситу. Після довгих пошуків Р. за допомогою пануючи мавп Сугриви переправляється в царство ракшаса на острів Ланка, долає Равану й повертає Ситу. Герой вертається на батьківщину, вступає на престол і справедливо править, піклуючись онароде.

Така сюжетна канва епопеї, обсяг якої становить біля двадцяти чотирьох тисяч шлок (двустрочних строф). Її персонажі, долі яких так чи інакше пов’язані із самим Р., і він сам стали героями разножанрових добутків, як фольклорних, так і властиво літературних. Уже в ранній буддійській літературі, у т. зв. “Дашаратхаджанаке”, присутні практично всі основні герої “Рамаяни”. Вплив “Рамаяни” проглядається в поемах Ашвагхоши “Житіє Будди” і “Сундари й Нанда” (II в.), у Бхаси (III в.) використані епізоди про помазання Р. (“На-така про помазання” і “Натака про статуї”). Ка-лидаса (V в.) присвятив саму значну зі своїх поем “Нащадки Рагху” генеалогії династії Икшваку, переклавши зміст епопеї в п’ятьох піснях. Багато пізніших авторів зверталися до розробки окремих епізодів або всього сюжету: наприклад, Кумарадаса (VI в.) написав поему “Викрадення Джанаки”.

Драматург індійського середньовіччя Бха-вабхути (VIII в.) двічі звертався до образа Рама в драмах “Діяння великого героя” і “Подальше життя Рами”. Якщо в “Діяннях” викладена основна канва першої частини эпо пий, то в “Подальшому житті Рами” він звертається до VII книги, що містить трагічний початок. Р. запановує й справедливо править народом. До нього, однак, доходять слухи, що Сита за час перебування в полоні в Равани виявилася невірна. Р. коштує перед дилемою – як примирити особисте почуття любові до Ситі з його боргом правителя, зобов’язаного дотримувати моральні підвалини. Борг тріумфує, і Р. вирішує вигнати Ситу. Коли людина зі звиті намагається удержати Р. від необачного рішення, він обриває його: “Мовчи! Не може підлим бути народ моєї столиці й країни!”

Протягом семи дій Бхавабхути оригінально інтерпретує матеріал епопеї, уводячи як активних учасників дії синів Р. Лаву й Кушу й навіть самого Вальмики, мудреця, що вже встиг скласти “Рамаяну” до епізоду воцаріння. Сьома дія натаки (драми) Бхавабхути відкривається поданням п’єси, заснованої на сьомій пісні самої епопеї. На сцені розігрується дія – тими ж персонажами, що й у самого Бхавабхути. З п’єси Р. довідається про те, що Сита в приступі розпачу кинулася в Ганг. Р. непритомніє. Далі дія вставної п’єси нерозривно зливається із сюжетом самої “Подальшого життя Рами”. Фінали обох п’єс зливаються воєдино, але конфлікт залишається недозволеним. Дружина Васиштхи звертається до народу з питанням: чи може Сита повернутися до чоловіка? І тільки за згодою народу Сита вертається КР.

У другій половині першого тисячоріччя в процесі релігійного синтезу Р. обожнюється й навіть стає однієї із земних іпостасей бога Вишну. Поряд із цим “Рамаяна” виявилася й у різних місцевих літературах народів Індії. Найбільш значні “Діяння Рами” (XII в.) Сандхьякара Нандина, “Океан діянь” (XVI в.) Тулсидаса, “Бачит-тарнатак” (XVII в.) Гуру Говинда.

У народній традиції практично по всій Індії у вересні-жовтні щороку святкується дассера, народне пантомімічне подання Рама^-лила. “Рамаяна” була сприйнята в країнах буддійської культури – Бірмі, Тибеті, Монголії, Таїланді, Лаосі, Індонезії. В 1959 році в Центральному дитячому театрі була поставлена п’єса видного російського індолога Н. Р. Гусєвій “Рамаяна”, згодом показана з успіхом Виндии.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Героїчний епос: Виклад сюжету “Рамаяна”. Книга сьома “Остання” Пройшло час, роз’їхалися з Кошали родичи й друзі пануючи, пішли доблесні мавпи й ведмеді з багатими дарунками й словами вдячності. Новий цар правил мудро; піддані були щасливі, а дружина ніжно любила його. Але до слуху Рами знову дійшли худі толки про Сито і її мниму невірність у полоні в Равани....
  2. Героїчні подвиги та шляхетні вчинки Рами з народного епосу “Рамаяна” 1. Про що розповідає створена у ІV ст. до н. е. давньоіндійська поема “Рамаяна”? (про життя та подвиги міфічного героя Рами, його вірну дружину Сіту, їхнє життя у вигнанні, про війни з ракшасами – злими демонами; про повернення Рами додому, славне правління, піднесення до неба). 2. Хто такий Рама? (син...
  3. Втілення уявлень давньоіндійського народу про справедливість, силу кохання й добра в долі Рами (“Рамаяна”) Втілення уявлень давньоіндійського народу про справедливість, силу кохання й добра в долі Рами (“Рамаяна”) Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” (“Діяння Рами”) була створена понад дві тисячі років тому, вона розповідає історію життя земної людини, в образі якої втілився сам Бог Вішну. Він з’явився у цей світ для того, щоб перемогти Равану...
  4. Героїчний епос: Виклад сюжету “Рамаяна”. Книга шоста “Битва” Ранком наступного дня велика рать рушила в шлях. Тремтіла земля, Хмари пилу приховували сонячне світло, від потужних голосів мавп і ведмедів зривалися камені з гір. На Ланку довідалися про прибуття війська Рами. Доброчесний Вибхишана, молодший брат Равани, благав проводиря ракшасов повернути дружину царевичеві Кошали, інакше всьому їхньому роду загрожує загибель....
  5. Твір по давньоіндійській поемі “Рамаяна” Відома Давньоіндійська поема “Рамаяна” розкриває перед нами історію царевича Рами. Автор добутку вихваляє життя й подвиги мудрого воїна, його силу, мужність, героїзм, його доброту, чесність, прагнення до справедливості, його привабливі щиросердечні якості. Дотримуючись традицій древніх легенд і вірувань, поет малює Раму як мудрого й справедливого правителя, що у першу чергу...
  6. Героїчний епос: Виклад сюжету “Рамаяна”. Книга п’ята “Прекрасна” Радник мавпячого царя Сугриви, могутній Хануман, наділений даром довільно змінювати свій вигляд, миттєво збільшився в росту, набрав у груди повітря, відштовхнувся й стрибнув у піднебесся. Він полетів на острів Ланку. Нарешті він побачив острів, що поростив квітучими деревами. На ньому височіли білосніжні палаци, і весь він був обнесений кріпосною стіною....
  7. Як у давньоіндійському епосі “Рамаяна’ розуміли справедливість та відданість своєму обов’язку За будь-яких часів людину поважали за справедливість, за відповідальне ставлення до своїх обов’язків, за уміння дотримувати слова. А людині, яка обіймає якусь посаду, треба бути справедливішим тричі, бо вона керує іншими, вона щось наказує іншим, тож повинна мати право на ці вимоги, сама бути зразком поведінки. Є найвища справедливість –...
  8. Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності роблять його “земним” персонажем, контрастним стосовно “піднесеного” Несчастливцеву. Природжений актор, Щасливців упевнено й артистично театралізує своє життєве поводження в рамках свого комічного амплуа. Майстер фарсових...
  9. Центральний персонаж драми Островського “Гроза” Кабаниха належить до тих владним і сильним натурам, які усвідомлюють себе охоронницями “порядку”, споконвічних норм і правил життя: Кукушкина (“Дохідне місце”), Уланбекова (“Вихованка”), Мурзавецкая (“Вовки й вівці”), Мавра Тарасівна (“Правда – добре, а щастя краще”). Сама собі господарка (“багата купчиха, вдо – 181 ва”), Марфа Ігнатіївна Кабанова керує будинком, опираючись...
  10. Центральний персонаж комедії Чехова “Вишневий сад” Образ Фірса старого вірного слуги Гаевих, містить у собі індивідуально-психологічне й історико-символічне значення. Стародавня ліврея й білі рукавички Фірса така ж пам’ять про минуле, як і кімната, що “дотепер називається детскою”, столітній “вельмишановна шафа”, родовий маєток з будинком і вишневим садом. Сам Фірс – у буквальному значенні слова – “ходяча”...
  11. Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви крутої кручі. Лурлей (Lurlei) на Рейні поблизу Бахараха. Ця назва, буквально означало “сланцева скеля”, пізніше було двічі переосмислено: спочатку як “сторожовий скеля”, а потім як...
  12. Центральний персонаж повести Толстого “Холстомер” Об’єкт зображення в повісті – табун коней, людям у ній відведена другорядна роль. Табун – це метафора сучасного суспільного організму, і тому коні тут олюднені, наділені людськими почуттями: жорстокість і жалість, веселощі й смуток, заздрість і гордість, безтурботність молодості й похмура свідомість своєї старезної старості Найбільше олюднений головний персонаж Холстомер...
  13. Центральний персонаж добутку Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Рахметов відрізняється від інших героїв роману так само, як сам роман Чернишевського – від тради ционних психологічних романів. У журналі “Епоха”, що издавались М. М. і Ф. М. Достоєвськими, про Рахметове писали як про “якийсь кабінетний міф, що подорожує так само легко по факультетах, як і по Європі” (Н. Соловйов)....
  14. Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники” Франц Моор заздрить своєму старшому братові Карлові: той чарівний і гарний, до молодшого ж брата Природа виявилася немилостива (“збанкрутувала перед моїм народженням”). Ф. М. бажає за всяку ціну одержати те, у чому йому відмовлено, – замок і гроші батька, Амалию, що люблять обоє брата, але яка віддала перевагу Карлові. Франц...
  15. Центральний персонаж повести М. А. Булгакова “Собаче серце” Професор Преображенський хірург, світило світового значення. Його літературними побратимами є Базарів, Лопухів, Кірсанов. Так само як вони, професор Преображенський – прихильник філософії розумного егоїзму, раціоналіст, що випливає базаровской формулі: ” Природа не храм, а майстерня, а людина в ній працівник”. професор Преображенський очевидний різночинець, що зробив професійну кар’єру й думає,...
  16. Центральний персонаж роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Син короля-звіздаря, жорстокий прокуратор Іудеї вершник Понтій Пілат На прізвисько Золотий Спис з’являється на початку 2-й глави “у білому плащі із кривавою підбивкою, що шаркає кавалерійською ходою”, виходячи на авансцену сюжету, де буде незримо присутній до повного його закінчення, до останньої фрази епілогу. Це його присутність обумовлена основною сюжетною подією,...
  17. Центральний персонаж роману Толстого “Ганна Каренина” Прототипами для створення образа Каренина Толстому служили його гарний знайомий “розважливий” С. М. Сухотин, що пережив подібну сімейну драму, і свояк письменника А. М. Кузминский. Прийнято вважати, що прізвище персонажа “мовець” і походить від грецького слова “каренон” (голова), що підкреслює одну з основних рис характеру – безстрасність, перевага волі й...
  18. Центральний персонаж комедії И. С. Тургенєва “Місяць у селі” Образ Ракітіна позбавлений фабульної напруженості, розмови переважають над драматичною дією. Зображуючи неквапливий плин життя, Тургенєв зосереджує увагу на інтимних конфліктах приватної особи. Образ Ракітіна існує в докладно розробленому психологічному й побутовому контексті дворянського середовища. Образ Р. автобиографичен (“Ракітін – це я”,- писав Тургенєв). Він розумна, чесна, тонка, інтелігентна й нещасна...
  19. Троекуров центральний персонаж повести А. С. Пушкіна “Дубровский” Троекуров – реально, що проживав у Нижегородському повіті поміщик, що володів величезними вотчинами. У характері персонажа також багато чорт двоюрідного діда Пушкіна – генерал-майора Петра Абрамовича Ганнибала, що відрізнявся крутою вдачею й неприборканим темпераментом У повісті Пушкіна фігура Троекуров дуже важлива. Не випадково повість починається з його характеристики: “У домашньому...
  20. Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне подання про його особистість, щиросердечний склад, про його “чесноти й гріхи” і “легких захопленнях”. Використав Толстой і листи дружини Перфильева, Параски Федорівни, і рукопис її...
Центральний персонаж давньоіндійської епопеї “Рамаяна”
«
»