Буслаев і росіяни казки
З 40-х років ХІХ століття починається діяльність Ф. І. Буслаєва (1818-1897). Діяльність ця охоплювала всі сфери народної творчості та об’єднувала їх єдиним науковим світоглядом.
Казка, слід сказати, може бути вихоплена із усієї його системи та розглядатися окремо. Ми обмежимося короткої характеристикою цією системою, без упину на діяльності Буслаєва загалом. Буслаев з перших кроків виступив не як дилетант, бо як ученый-профессионал, включившись в конструктивне русло сучасної йому європейської науки. Наука це була представлена стрункої системою
Буслаев як передовий учений свого часу мав відгукнутися і вони справді відгукнувся з їхньої вчення. Поширена думка, ніби Буслаев є наслідувачем братів Грімм, що він переніс їх вчення на російську грунт, і застосував його до російського матеріалу.
Не зовсім правильно. Молодий Буслаев, природно, прийняв найбільш передове вчення свого часу, зробивши її на кілька днів своїм. Надалі він його далеко перевершив і подолав, вступивши нового шлях дослідження.
Казки братів Грімм (“KіnderundHausmarchen”) вийшли у трьох томах в 1812 (із позначкою 1813), 1815 і 1822 годах169. У тому числі перші
Щоправда, Вільгельм Грімм піддавав тексти легкої обробці, нівелюючи їх під кілька умовний народний стиль, але робив це з великим тактовністю і смаком, не чіпаючи сюжету. З цієї застереженням тексти можуть бути визнані справжніми.
Це було дуже багато завоюванням, оскільки знайшли новий термін і правильний шлях до розуміння справжньої казки. Склад збірника – двісті казок і… 10 дитячих легенд.
За життя братів Грімм вийшло сім видань, щоразу з новими передмовами і введениями. Ці передмови і з’явилися поворотним пунктом історія наша наука.
З іншого боку, Якоб Грімм висловлювався про казці в передмові до переведеному разом із братом “Пентамерону” Базиле, в “Німецької міфології” й у деяких статтях. Науковий апарат складалася з бібліографії варіантів. Хоча сказочною матеріалу було відомо, з нашого погляду зору, не дуже багато, та його було здобуття права побачити подібність казок різних народів. У цьому полягає значення третього томи.
Брати Грімм вперше поставили проблему, яка займатиме науку протягом століття – проблему подібності. Отже, самої постановкою питання вивчення казки переводилося наукові рейки. Другої проблеми, також поставлена братами Грімм, – походження казки.
Проблема знову поставлена правильно. Вона займає науку і сьогодні. Отже, основна заслуга братів Грімм полягає у нової, власне наукової постановці питань вивчення казки.
І запитання ними як ставилися, а й вирішувалися. Щоб осягнути спосіб розв’язання цих питань, треба пам’ятати, що брати Грімм були тільки і так фольклористами, скільки філологами, лінгвістами. “Німецька граматика” Якоба Грімма започаткувала німецької філології.
Як лінгвіст Якоб Грімм слід за єдино можливою і єдиної тоді наукової позиції, саме на позиції індоєвропеїзму. Тут не потрібно викладати основи цього вчення. Варто сказати, що принципи індоєвропейській теорії було перенесено на вивчення казки і тих було покладено початок її наукового вивчення.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)