БОГДАН ЧАЛИЙ. ДУМА ПРО КИЯ ТА ЙОГО СЛАВНИЙ РІД (Скорочено)
Мета: поглибити знання учнів про Україну, її історичне минуле, населення у давні часи;
Розвивати пізнавальні інтереси школярів; удосконалювати читацькі навички; збагачувати словниковий запас; формувати оцінні судження; виховувати інтерес до предмета, історії нашого народу, бажання її вивчати.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Толком тлумачити,
Та без толку перетлумачувати.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах
Робота в групах. Гра “Чия легенда найкраща?”
Учні в групах розказують складену легенду про тополю. Колективно обирають кращу.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
Там, де сонечко іскриться,
Де весняний вітер віє,
Там на горах є столиця –
Наш великий, славний… (Київ).
– Що ви знаєте про Київ?
– Що вам відомо про засновників міста?
– Сьогодні ми прочитаємо легенду, яка поглибить наші знання про історію заснування столиці України.
– Народився Богдан Чалий у Києві в сім’ї лікарів. Дитинство його минуло в містечку Ізяслав, на зелених берегах Горині. Залишаючись насамоті (батьки цілими днями працювали в лікарні), хлопчик ловив із друзями рибу та птахів, пас уночі коней. Дід працював у лісництві, тому батько Богдана знав чимало цікавих історій. Маленьким Богдан любив слухати його розповіді про тварин та птахів. Батько й сам вигадував для сина казкові оповідки. У домівці Богдана проходили “курс лікування” різні тварини. Кожного року зимували птахи, поранені перепілки та лелеки. Батько приносив синові “на виховання” маленьких кізочок, лисиць, їжаків та зайчат. Навесні Богдан із батьком виносили своїх мешканців у двір й урочисто відпускали на волю.
Закінчив Богдан школу в 1941 р. з відзнакою, яка давала йому право вступу до університету без іспитів. Він мріяв учитися… Двадцять першого червня із класом поїхав на екскурсію до Канева. Перший день війни зустрів на Чернечій горі. Батьки одразу ж були демобілізовані на фронт, а Богдана направили вчитися до Орджонікідзенського піхотного училища.
У 1942 р. молодий офіцер уперше вступив у бій у горах Кавказу. В місцевій газеті друкував свої вірші. Після тяжкого поранення лікувався у Таджикистані. Там, не підводячись з ліжка, Богдан розповідав у віршах про пережите на фронті, про героїв війни, про рідну Україну, захоплену фашистами. На початку 1943 р., підлікувавшись, Б. Чалий їде на фронт політруком; часто друкується в газеті “Красная Армия”. Згодом бере участь у штурмі Берліна.
З фронту Богдан Чалий повернувся з орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Червоної Зірки, “Знак Пошани” та медалями.
Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання біографії Богдана Чалого (с. 15)
– Де і коли народився майбутній письменник?
– Ким були його батьки?
– Де минуло дитинство Богдана?
– Які твори для дітей написав Богдан Чалий.
Фізкультхвилинка
Руки вгору піднімаєм,
Потім дружно опускаєм.
І долоньками скоріше
Плещем, плещем веселіше.
Знову руки піднімаєм,
Ну, а потім опускаєм.
Черевичками скоріше
Дружно тупаєм гучніше!
Опрацювання твору Богдана Чалого “Дума про Кия та його славний рід”
1) Словникова робота.
Читання тлумачень слів у підручнику (с. 16-18)
– До слів лівої колонки доберіть тлумачення у правій колонці.
Тур | Пророчі |
Віщі | Вимерлий дикий бик |
Обійстя | Човен |
Ладдя | Садиба, двір |
Крем’янисті | Кмітливий, тямущий |
Метикований | Забивав, затикав дірки, щілини клоччям, мохом |
Конопатив | Який складається з кременю, містить кремінь |
2) Виразне читання тексту вчителем.
– Чи сподобався вам твір?
– Які почуття він у вас викликав?
– Що вас найбільше вразило?
3) Гра “Рибки”. Читання тексту учнями мовчки.
– У якому темпі і з якою інтонацією будете читати поетичний твір?
– Які слова виділите голосом?
– Які строфи будете читати із захопленням; які – з тривогою?
4) Читання тексту учнями “ланцюжком”.
5) Складання запитань учнями за змістом прочитаного.
6) Вибіркове читання.
– Знайдіть опис місць, де жили Кий, Щек, Хорив, сестра їхня Либідь.
– Знайдіть опис зовнішності кожного з них.
– Якими справами славився кожен брат?
– Чим займалася Либідь?
– Хто заважав щасливому життю полян?
7) Гра “Диктор телебачення”.
Читати твір, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
8) Гра “Доповни речення”.
Він тримав перевіз на ріці… Ще умільством уславився Щек,- … Тільки візьме він срібла шматок,… Од близьких і від дальніх дворів… В літню пору, було, до темна…
ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Продовж речення”
Сьогодні я вчився… Найбільше мені сподобалося… Я дізнався… Свою роботу на уроці оцінюю… балами.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати твір (с. 16-18). Проілюструвати його.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 14
Артикуляційна вправа “Коник”
Я на конику скачу:
– Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе підвезу?
– Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться:
– Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
– Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива:
– Цок-цок-цок!
Ой, який же я щасливий!
– Цок-цок-цок!
(Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15разів.)
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 20
Цікаво знати!
За однією з легенд, появу озера Іссик-Куль пов’язують з найгарнішою дівчиною, яка віддала життя за свого коханого.
“За давніх-предавніх часів існувало стародавнє місто. Над містом на вершині крутої гори стояв замок. Належав він старому й могутньому хану, який славився не лише своїм багатством, але ще більше своєю жорстокістю. Одного разу до нього дійшла чутка, що в одній бідній сім’ї кочівника є дівчина казкової краси, і він вирішив заволодіти нею. Дівчина ця жила в маленькому аулі, біля підніжжя гір, на березі струмка. Не один славний джигіт на поєдинку наклав головою за красуню, але на пропозиції про одруження вона всім відповідала, що кохає іншого.
Кого любила дівчина, ніхто не міг дізнатися, та й сама вона не знала. Пам’ятала тільки, що одного ранку, коли сонце освітило вершини гір, з’явився перед нею на білому коні красень-джигіт, схопив її, і вона разом із ним звилася високо-високо. Пам’ятала, як із швидкістю вихору неслися вони вдвох у недосяжну височінь, як він обіймав її, цілував, а прощаючись, зняв свою обручку і, надівши їй на палець, сказав: “Я скоро повернуся. Обручку ніколи не знімай, поки вона в тебе, жодне нещастя тебе не торкнеться”.
І тепер, коли посланці хана з’явилися до неї з багатими дарами і запропонували вийти за нього заміж, вона з обуренням відштовхнула подарунки та вигукнула:
– Я люблю іншого, і нічиєю дружиною, крім свого коханого, не буду!
Сказавши це, дівчина непомітно пішла в гори, сподіваючись знову зустріти дивного вершника, шукати в нього захисту.
І тут тільки дівчина помітила, що перстень зник з її руки. Вона заплакала і вирішила повернутися додому. Не встигла вона дійти додому, як її оточили озброєні вершники, схопили і швидко зникли у похмурій ущелині.
Коли її звільнили і зняли з очей пов’язку, вона побачила казковий замок. Тоді вона зрозуміла, що знаходиться в полоні у хана і вирішила краще померти, ніж стати його дружиною.
Хан оточив її нечуваною розкішшю, але жодні подарунки не могли похитнути дівчину.
Нарешті, хан вирішив силою взяти те, чого марно домагався подарунками. Він знову прийшов до неї, обіцяючи за кохання все, навіть свободу.
– Я люблю іншого,- була незмінною відповідь.
Хан кинувся на дівчину, але вона швидко опинилася біля розчиненого вікна, над зяючою безоднею.
– Ні, хане, я не буду твоєю,- і з голосним криком дівчина кинулася вниз. Тієї самої миті здригнулися неприступні стіни, звалилися гранітні склепіння, провалився похмурий замок старого хана, і з усіх ущелин ринула вода, вже зникли під водою залишки ханського палацу, а вода все прибувала і прибувала до тих пір, поки не затопила велику долину”.
Ось так і утворилося це чудове озеро Іссик-Куль.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)