Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак (за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”)
Благородний лицар Дон Кіхот – герой і дивак
(за романом Мігеля де Сервантеса Сааведри
“Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”)
Ідейний задум цього твору є глибоким і багатоплановим. З одного боку, Сервантес розвінчує середньовічні лицарські романи, яких у Іспанії з’явилося дуже багато. Для цього автор розгортає перед нами історію комічних пригод – пародію на лицарський роман. Та водночас письменник зобразив і широку картину сучасної Іспанії: протест проти гноблення суспільних верхів, злидні та безправ’я народу.
Бідний сільський гідальго (лицар) намагається побудувати своє життя на зразок лицарської подорожі, про яку читав у книгах. Кожна пригода розкриває контраст між уявним життям, вичитаним у романах, і реальною дійсністю. Невідповідність починається з власного імені – Алонсо Кіхано стає Дон Кіхотом Ламанчським, його худа шкапа – лицарським конем Россінантом, тваринниця
Погляди Дон Кіхота на гуманне суспільство ілюструє факт настанов Санчо Панса, який із примхи герцога стає “губернатором”. У цій діяльності Лицар Печального Образу радить Пансі керуватися не законом, а справедливістю і милосердям, однаковим щодо багатих і бідних.