Біанкі Віталій Валентинович (1894-1959)
Віталій Валентинович Біанкі, біолог, дослідник і слідопит, писав Казки, оповідання, повести про життя тварин, полюванню, природі. В. Біанкі народився в Петербурзі в сім’ї вченого-орнітолога. З дитинства він любив природу. Щоліта сім’я виїжджала за місто, у Село, на узмор’я. Батько вчив сина розуміти й спостерігати природу. Інтерес до природи поглибився й розширився в шкільні й університетські роки. Протягом майже всього життя із приходом весни Біанкі залишав місто й більшу частину року жив у селі або подорожував по країні, спостерігаючи,
В 1923 році у журналі “Горобець” з’явилася перша казка В. Біанкі “Подорож червоноголового горобця”. У наступні два роки вийшли його книги “Перше полювання”, “Чиї це ноги?”, “Хто чим співає?”, “Чий ніс краще?”. Усього В. Біанкі належить більше 250 добутків. Письменник створив пізнавальні книжки-картинки, природознавчі казки, оповідання, нариси, мисливські повісті, їм придумана й пущена в літературне життя знаменита “Лісова газета”.
Книги В. Біанкі – добутку природознавчого
В. Біанкі уміє викликати в читача інтерес до навколишньої природи, прагнення познайомитися з життям звірів і птахів. Щоб зацікавити, захопити маленького читача, він часте назва своїх книг дає у формі питання: “Чий ніс краще?”, “Чиї це ноги?” і т. д. Він залучає дитину до самостійного рішення питань і загадок, учить спостерігати й дивитися так, щоб Природа добровільно відкрила свої таємниці. Письменник створює свої добутки на точних наукових фактах, на документально перевірених і обгрунтованих випадках. Всі його герої – тварини, птаха, комахи – мають конкретні особливості, письменник не допускає безликого узагальнення образів і символів природи. Тому книги В. Біанкі про природу – енциклопедія біологічних знань для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Це енциклопедія, створена вченим і письменником, що ясно розуміє запити свого маленького читача. Для бесіди з дітьми В. Біанкі дуже часто прибігає до казки, тому що вона психологічно ближче дитині. Він створив жанр наукової казки на фольклорній основі. Його казки емоційні, оптимістичні, пронизані любов’ю до рідної природи (“Лісові домішки”, “Пригоди Муравьишки”, “Мишеня Пік” і ін.).
У кожному творі Біанкі відчувається глибока любов до природи, до тваринного миру, до людей, розумно й доброзичливо стосовним до тварин. Це помічено в статті письменника Н. Сладкова про Біанкі: “Його птаха й звірі не символи, не переодягнені в птахів і звірів люди: вони справжні, теперішні, правдашние. І в той же час вони глибоко пов’язані з людиною, природно входять у коло його інтересів, збуджують його допитливість і розбурхують думка” ‘.
Протягом 1924-1925 років В. Біанкі вів у журналі “Новий Робинзон” сезонний календар природи. Тут містилися короткі оповідання й нариси про життя лісу. Поступово відділ придбав специфічні газетні риси. Опублікований у журналі матеріал послужив основою книги “Лісова газета” – унікальної книги в росіянці й світовій літературі. “Лісова газета” уперше була опублікована в 1928 році й відразу одержала визнання читачів і критики. Книга складається з 12 розділів (номерів газети), кожний з яких присвячений одному місяцю лісового календаря. У кожного місяця своя назва, відповідно до характерній рисі сезонного життя, наприклад “Місяць пробудження від спячки”, “Місяць гнізд”. У кожному розділі укладений найрізноманітніший матеріал, представлений у газетній формі. Тут маленькі оповідання, телеграми, кореспонденції й т. д. Наприкінці роздягнула міститься “Тир”. Питання “Тиру” перевіряють уважність читача й ступінь засвоєння матеріалу
“Лісова газета” неодноразово перевидавалася, і кожна нова редакція розширювала й поглиблювала зміст книги. Перше видання містило тільки природознавчий матеріал; у книзі слабко відбивалося життя країни, зв’язок з юними читачами. У другому виданні “Лісової газети” (1929) у відділі “Лісові події” публікувалися справжні кореспонденції де-тей-лескоров про цікаві особисті спостереження. Тоді ж у книгу був уведений “Тир”. У п’ятому виданні “Лісова газета” (1940) стала ще повніше й содержательнее. Був уведений відділ “Колгоспне життя”, розширився відділ “Полювання”. “Лісова газета” перетерплювала зміни й у наступних виданнях. Стали ширше географічні границі книги, дана радиоперекличка кореспондентів з різних кінців Радянського Союзу. З відділів “Говорить Далекий Схід”, “Говорять Кавказькі гори”, “Говорять моря”, “Говорять міста” читач довідається про природу й життя людей всієї країни. У книгу уведені відділи “Колгоспний календар”, “Зелений друг”, “Міські новини”, офіційні повідомлення ТАСС і Лентасс. Все це передає подих часу. В “Лісовій газеті” зібраний багатий пізнавальний матеріал
Ця книга, як і всі добутки В. В. Біанкі, сприяє формуванню в юного читача матеріалістичного світогляду. “У всіх його добутках, у кожній сторінці, у кожному слові закладена така любов до землі своєї, така нерозривна з нею зв’язок, така чистота морального відношення, що не можна ними не заразитися”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)