Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти&
1.Які визначення дав своєму новому театрові Бертольт Брехт? Відповідь: “Епічний”, “раціональний”, “‘неаристотелівський” та ін.
2.Назвіть найяскравіше художнє відкриття “епічного театру” Бертольта Брехта. Відповідь: “Ефект очуження”.
3.Відомо, що класична аристотелівська Драма була спрямована на почуття глядачів, навіюючи їм певні емоційні стани, “очищуючи” їх мистецтвом. На що направлена “брехтівська п’єса, “епічний театр”? Відповідь: На інтелект публіки; на об’єктивний аналіз подій.
4.Як
Коментують зображувані дії? Що покладено в основу брехтівської драми? Відповідь: Зонги; розповідь.
5.Назвіть прийом, завдяки якому буденне явище постає у новому світлі як дивне, нове, “чуже”. Б. Брехт про суть цього прийому писав таке: Відповідь: “Само собою зрозуміле стає незрозумілим, але це робиться лише для того, аби потім воно стало зрозумілішим”? Відповідь: “Ефект очуження”.
6.Як матінка Кураж ставиться до війни? Відповідь: Прагматично, як до способу збагачення.
7.Які чесноти алегорично втілюють діти матінки Кураж: сини
8.На кого покладає Бертольт Брехт головну провину за понівечені долі дітей матінки Кураж? Відповідь: “На саму матінку Кураж.
9.Яка сцена у драмі Бертольта Брехта “Матінка Кураж та її діти” є найсильнішою, найнапруженішою, найчуттєві-шою? Відповідь: Сце, на розстрілу Катрін.
10.У фіналі п’єси матінка Кураж так само, як і на початку твору, залишається у своєму фургоні. Втративши дітей, вона не робить жодних висновків, нічого в своєму житті не змінює, не “прозріває”. Хто, за задумом Бертольта Брехта, повинен зрозуміти абсурдність війни, повинен “прозріти”? Відповідь: Глядач.
11.Як протягом п’єси називає себе і своїх дітей матінка Кураж? Відповідь: “Мирні люди”, “ділові люди”, “маленькі люди”, “порядні люди” і т. д.
12.Який образ п’єси Бертольта Брехта “Матінка Кураж та її діти” є пророчою метафорою, символом занепаду Німеччини? Як сприймалася п’єса в Європі в 1941 році? Відповідь: Образ матінки Кураж; як п’єса-передчуття, як п’єса-пересторога.