Бертольт Брехт (1898-1956)

Видатний німецький драматург народився 10 листопада в місті Аугсбурзі (Німеччина) у родині директора паперової фабрики. Після закінченні реальної гімназії в 1917 році вступає до Мюнхенського університету, де вивчає літературу й філософію, а потім медицину. Через рік був мобілізований в армію і служив санітаром в одному з госпіталів рідного міста. Після демобілізації юнак відновив навчання в Мюнхенському університеті.

Ось що розповідає Бертольт Брехт про початок свого творчого шляху в одному з листів: “У народній школі я пронудьгував

чотири роки. Під час моєї дев’ятирічної консервації в одній з аугсбурзьких реальних гімназій мені не пощастило хоча б якось просвітити моїх учителів. Вони весь час говорили про мою схильність до неробства й незалежності. В університеті я слухав курс медицини і навчився грати на гітарі… Під час революції я працював медиком у лазареті. Потім написав кілька п’єс і навесні нинішнього року через недоїдання потрапив у лікарню… Після двадцяти чотирьох років перебування на світі Божому я дещо охлянув”.

Брехт став популярним спочатку як поет. У 1918 році він написав “Баладу про мертвого солдата”,

яку сам виконував у політичних кабаре, акомпануючи собі на гітарі. А в 24-літньому віці до драматурга-по-чатківця прийшов справжній успіх – його п’єса “Барабани в ночі” була відзначена Клейстівською премією. А через два роки він переселився до Берліна і почав там працювати на посаді драматурга в Німецькому театрі Макса Рейнгардта.

У 1928 році одружився з видатною німецькою акторкою Оленою Вайгель, яка згодом стала виконавицею основних жіночих ролей у брех-тівському репертуарі. Того ж року була написана і поставлена в Берлінському театрі п’єса “Копійчана опера”, що принесла тріумфальний успіх автору на сценах усього світу. Ця п’єса зарекомендувала його як дуже талановитого автора та режисера з нестандартним підходом до драматургії та театрального видовища. Спектакль мав багато принципово новаторського: музичні номери, які пояснювали дію; невеличкий оркестр, розташований на сцені, з обох боків рампи були встановлені намальовані фігури злидарів тощо. Так Бертольт Брехт починав пошуки нових форм драми та театральної постановки, які б по-сучасному відтворили, на його думку, найважливіші економіко-політичні, культурні закономірності XX ст.

Коли у Німеччині до влади прийшли фашисти, письменник змушений був емігрувати.

Чотирнадцять років еміграції Брехт присвятив активній антифашистській боротьбі. П’єси “Рушниці Тереси Каррар”, “Жах і злиденність Третьої імперії”, “Матінка Кураж та її діти” не тільки правдиво розповіли про трагічні події з історії Європи (громадянську війну 1936-1939 рокін в Іспанії, утвердження гітлерівської диктатури, Тридцятилітню війну XVII ст.), а й вчили любити свободу та ненавидіти насильство.

Хроніку Тридцятилітньої війни, драму “Матінка Кураж та її діти” Брехт закінчував саме тоді, коли фашисти вторглися в Польщу. Героїня цієї п’єси Ганна Фірлінг на прізвисько Кураж – маркітантка. Три десятки років тягнеться за солдатами її фургон, у якому будь-який вояк знайде собі товар на свій смак. Для хороброї язикатої торговки війна давно вже стала годувальницею. їй байдуже, хто переможе в наступному бою – поляки чи шведи, католики чи протестанти. Усі вони – її покупці та й годі. Але героїня п’єси -• мати, і на війні вона втрачає своїх дорослих синів і німу дочку Катрін. Тяжке горе не зломило Кураж, вона і далі тягне за собою візок, але тепер уже сама.

Брехтові дорікали за те, що мати не прокляла війну, однак автор відповідав, що йому важливо було, аби глядачі виявилися прозорливіші за героїню і зрозуміли просту страшну істину: “Війною думаєш прожити – за це ти змушений платити”. Платою на війні стає людське життя.

Навесні 1941 року Брехт із родиною приїхав до Москви, потім вони вирушили до Владивостока, відкіля Цароплавом – у США. У жовтні 1948 року вони повертаються до Німеччини, де створюють прославлений драматичний театр “Берлінський ансамбль”, у спектаклях якого Бертольт Брехт повною мірою втілив свої творчі ідеї та задуми. Натхненна праця та художні пошуки митця набули широкого міжнародного визнання, і у травні 1955 року Брехт знову приїжджає до Москви для одержання присудженої йому Міжнародної Ленінської премії “За зміцнення миру між народами”.

Помер Бертольт Брехт 14 серпня 1956 року.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Бертольт Брехт (1898-1956)