Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького)

“Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького)

“Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії.
В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп.
Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні

для пореформеної України: “Не судилось” (1881), “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” (1885-1887), “У темряві” (1892), “Розбите серце” (1891), “Талан” (1893).
Ще на початку літературної творчості й особливо в останні роки життя увагу майстра слова привертали історичні теми. Старицький – автор багатьох історичних романів і повістей, а також драм “Богдан Хмельницький” (1887-1896), “Маруся Богуславка” (1897), “Остання ніч” (1899), у яких реалістично зображено минуле українського народу, його героїчну боротьбу проти турецько-татарських завойовників і польської шляхти.
“Богдан
Хмельницький” – одна з кращих п’єс української класичної драматургії, вона була написана на основі глибокого вивчення історичних та фольклорних матеріалів з використанням народних переказів, історичних пісень та дум про Хмельницького. П’єса охоплює у часі кілька років боротьби українського народу за своє національне визволення з-під гніту польської шляхти і завершується символічною картиною – “Переяславська рада”. У ній поряд із соціальними подано виразні особисті мотиви: драма Ганни, яка таємно й безнадійно закохана в Богдана; особиста драма Богуна, що так само безнадійно кохає Ганну; облудлива й честолюбна Єлена, яка збавляється то з його сином Тим-ком, то з Чаплінським. Художня сила драми полягає в тому, що в ній головні герої й інші персонажі – носії патріотичної ідеї визвольної боротьби наділені рисами не тільки визначних, а й водночас звичайних реальних людей. З усіх героїв п’єси мене, звичайно, захопив образ Богдана Хмельницького. При всій складності і суперечливості постаті гетьмана як державного діяча, що став на чолі українського народу в один з найтяжчих періодів його героїчної історії, він змальований Старицький правдиво, з любов’ю і щирою симпатією.
До творів, побудованих на фольклорному матеріалі, належить і драма Старицького “Маруся Богуславка” (1897), якій автор змалював низку правдивих картин з історії українського народу, пов’язаних з його боротьбою проти турецьких загарбників. Перед нами постають наші співвітчизники, полонені турецьким пашою та його підручними, що жорстоко з ними поводилися. їхню непокору в неволі й оспівав Старицький у своїй знаменитій п’єсі. Та головна його увага – Маруся Богуславка, яка, ставши дружиною Гірея, заспокоюється на деякий час. Але ми згодом пересвідчуємося, що душа її все ж належить Україні, бо жінка без вагань звільняє з рабства козаків і сама хоче повернутися на Україну. Розриваючись між материнськими почуттями і тугою за рідною землею, вона помирає на руках у матері та Сахрона. У трагічній розв’язці твору висловлена думка: той, хто зрадить Батьківщину, зречеться заради особистого, мусить загинути.
Драма “Оборона Бунші” (1899) змальовує один із трагічних моментів боротьби українського народу проти шляхетсько-польських загарбників уже після Переяславської ради. П’єса наснажена могутнім пафосом справжнього народного патріотизму, любові до своєї вітчизни, бо сам народ бере найактивнішу участь у подіях: усі знають, що йдуть на вірну смерть, але ніхто не вагається, бо треба допомогти з’єднатися силам Хмельницького і Богуна. Звертаючись до складних і драматичних періодів історії українського народу, показуючи героїв своїх історичних творів сповненими сили і душевної краси, Старицький виявив віру в краще майбутнє України.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Батько українського театру” (історична драматургія Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії, В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України:...
  2. Історична драматургія Михайла Старицького “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач добутків російських і західноєвропейських класиків, але ярчайший його талант виявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором,...
  3. Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх...
  4. Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий І. Подвиг корифеїв. (Праця над створенням національного українського театру розпочалася фактично тоді, коли було заборонене все українське – забороне­ний український театр, література. Корифеї провели масштабну роботу з від­бору акторів, матеріалу для репертуару, їм доводилося увесь час боротися за право на існування.) 1. Соціальні та економічні умови існування театру. (По-перше, театру...
  5. Творчість Михайла Старицького Творчіcть Михайла Старицького – значний крок вперед у розвитку української мови, у поширенні тематичного виднокругу української літератури, у зміцненні в нашому письменстві реалізму. М. Рильський В українській літературі другої половини XIX – початку XX століття значне місце посідає творчість Михайла Петровича Старицького – талановитого поета, драматурга, прозаїка. Всеосяжність інтересів, дійовий...
  6. Світ поезії Михайла Старицького 70-90-і роки XIX століття в розвитку української поезії позначені ідейними та естетичними шуканнями, прагненням збагатити її тематику, розширити коло проблем, які щодня ставить перед людиною життя. Михайла Старицького, відомого драматурга і театрального діяча, по праву називають також видатним талановитим поетом, який збагатив нашу літературу шедеврами громадянської й інтимної лірики. Сильна,...
  7. Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші” Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Саме таких героїв зобразив М. Старицький в історичній...
  8. “Мартин Боруля” – приклад багатогранної творчості корифея українського театру Першим поштовхом до появи професійного українського театру були п’єси Котляревського – “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” тощо. Котлярев­ський свого часу навіть був директором Полтавського театру, якщо не помиля­юся. Потім з’явилися твори Квітки-Основ’яненка, шевченківський “Назар Сто – доля”, а потім – Емський указ і Валуєвський циркуляр. 1 вистави українською мовою було заборонено, та...
  9. І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр...
  10. Ім’я І. Карпенка-Карого стоїть у першім ряду корифеїв українського дореволюційного театру Активний громадсько-культурний діяч, талановитий організатор театральної справи, він був і найвидатнішим українським драматургом другої половини ХЇХ – початку XX ст., віддавши народу понад сорок років своєї творчої діяльності спочатку в самодіяльному, а потім у професійному театрі… Дитячі роки майбутнього артиста і драматурга І. Карпенка-Карого пройшли в кріпацькому селі. Живучи серед...
  11. Мистецький доробок М. Старицького Проза. У мистецькому доробку М. Старицького важливе місце посідає художня проза, у якій домінує козацька історична тематика. Національно-визвольна Війна українського народу 1648-1654 рр. стала об’єктом змалювання в трилогії ” Богдан Хмельницький “, написаній у середині 1890-х років. Твір пройнятий глибокою вірою в історичну перспективу державності України. Читачі бачать Хмельницького в...
  12. Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ Мета життя М. Старицького – “душею і думкою послужить рідному народові” Свій шлях він обрав свідомо. М. Старицький – представник того покоління української інтелігенції, яке надихало мужнє слово Т. Шевченка: Від Кобзаря вони перейняли любов до Батьківщини і...
  13. Діяльність М. Старицького на ниві національного і культурного відродження України В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська молодь жваво відгукнулась на політичні події часу. У період соціального і культурного піднесення Старицький перебуває...
  14. Жанрова своєрідність дум, їхня історична основа Досить популярним і оригінальним жанром усної народної Творчості є народна дума. Дума – лисичанський добуток переважно героїчного змісту про важливі події української історії. Дума – жанр народної творчості, що перебуває на границі між епосом і лірикою. З одного боку, вона не може бути віднесена до епічних добутків, тому що має...
  15. Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Перлина українського народного епосу – дума “Маруся Богуславка” Дума про Марусю Богуславку заснована на реальних історичних подіях. Вона відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України. Маруся Богуславка...
  16. “Аналіз драми Старицького “Талан” Свою драму “Талан” Михайло Старицький присвятив видатній українській акторці Марії Заньковецькій, яка своєю неперевершеною грою піднесла національне сценічне мистецтво на новий, значно вищий рівень. У цьому творі письменник виступає з демократичних позицій і розкриває низку важливих для того часу проблем, торкається долі митця у буржуазному суспільстві, висвітлює ставлення до митця...
  17. Відгук на спектакль українського драматичного театру “Березіль” Мистецтво покликане дарувати людині насолоду. У цьому завжди перекону­єшся, відвідуючи малу сцену Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка – “Бере – ііль”. Надовго залишаються в пам’яті спектаклі “Гроші”, “Мина Мазайло”, бо класикою стають ті твори, у яких порушуються проблеми, актуальні для різних епох. Мабуть, не стане винятком і “Любов до...
  18. Твір на тему “Звичаї та традиції українського народу” за повістю Михайла Стельмаха “Гуси-лебедi летять” Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” здається мені чарівною казкою дитинства, яка народилася з народних оповідань, повних дива і чаклунства. В образі головного героя повісті Михайлика письменник втілив свої особисті дитячі враження та відкриття, які подалі стали основою його мистецького натхнення, а описуючі дитинство Михайлика він ярко виписав звичаї та традиції...
  19. Історична та фольклорна основа роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію легендарнії поетеса-співачка з Полтави. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми, Легенда обросла такими життєвими подробицями, які ми зараз сприймаємо як реальність. “Маруся Чурай” – найбільший за обсягом твір Ліни Костенко. Цей роман змальовує події з нашої далекої історії, з часів...
  20. Твір на тему ” У чому інтерес Старицького до проблеми мистецького життя свого часу?” Колись М. Старицький написав І. Франкові: “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”. Ці його слова стали пророчими, бо його п’єси стали невмирущими і досі їх ставлять у українських театрах. Таке ставлення до творчості письменника цілком закономірне, бо у всіх, без винятку, драматичних творах М. Старицького ми можемо побачити...
“Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького)
«
»