Автор і оповідач в оповіданні (по ранніх оповіданнях “Макар Чудра”, “Баба Изергиль”, “Пісня про буревісника”)
Для мене в Горькому – вся Росія. Як я не можу уявити собі Росію без Волги, так не можу подумати, що в ній немає Горького. К. Паустовский Горький займає велике місце в житті кожного з нас. Він є представником нескінченно талановитого російського народу. Він любив і досконально знав Росію, мову свого народу, тому що спілкувався з людьми різних професій і мировоззрений. Не було нічого, чим би письменник зневажав у цій країні й що б не побачив по-своєму, по-горьковски. У своїх творах Горький відбив епоху, у яку жив. Письменник говорив, що головне джерело
Він мав незламну витривалість, силою й богатирським здоров’ям. Майбутній письменник не гребував ніякої роботи. Природна чуйність і товариськість, добра вдача допомагали йому легко зближатися слюдьми.
Щоб краще зрозуміти життя, людей, молодий Горький виходив всю Росію. Він перемінив безліч професій: рибалка на промислах, нічний сторож, вантажник… Виконуючи різні роботи, зустрічаючи людей, майбутній письменник пропускає через себе отримані враження, міркує. Його хвилює питання, чому у світі так багато безглуздої жорстокості
Юнак,
И поруч із ними ми бачимо образ ще одного героя – “минаючого”, слухача, від імені якого ведеться оповідання. Назвемо його умовно автобіографічним героєм, тому що в його долі багато загального з долею “нижегородського цехового” Олексія Пєшкова. Цей герой займає в оповіданні не так вуж багато місця, але для розуміння авторської позиції, задуму й творчого методу значимість його велика. Автобіографічний герой – виходець із низів, прикоснувшийся до книжкової мудрості
Він мрійник, романтик, що почуває красу навколишнього світу. Злившись із нею воєдино, оповідач уміє вразити нас