Антимілітаристське спрямування повісті Старицького “Оборона Буші”
Патріотизм як провідна ідея наявний у багатьох художніх творах. У повісті Михайла Старицького “Оборона Буші” розповідається про справжніх героїв, здатних на самопожертву.
Сюжет твору будується на основі реальних подій часів національно-визвольної війни, коли Україна була змушена захищатися від агресії Польщі. В невеличкому подільському містечку Буші мешканці тримали оборону від польського війська. Це було дійсно необхідно, адже дало змогу силам Богдана Хмельницького укріпитися. Оборона Буші закінчилася трагічно, але подвиг простих
Твір “Оборона Буші” – це не просто нагадування страшних сторінок історії України, а й застереження від мілітаризму. Антивоєнне спрямування повісті відчутне у багатьох деталях – описах боротьби, стражданні народу. Вражаюче точно описані батальні сцени, в яких втрачаються останні крихти людяності. Війна руйнує сім’ї, робить навіть закоханих ворогами.
Так,
Образ цього героя уособлює собою гуманність, антимілітаризм. Антось прагне довести коханій свою любов і тому йде разом з нею навіть на свідому самопожертву. Закохані відчувають себе щасливими незважаючи на страшну подальшу участь. Головне для них те, що вони разом і що врятують багатьох інших людей. Дівчина кидає смолоскип у порохову бочку без вагань – почуття патріотизму в неї виявляється сильнішим навіть за інстинкт самозбереження.
Автор навмисно вводить настільки свідомих персонажів, аби показати трагічність ситуації, в якій все ж є місце справжнім героям, які змушені йти на жертви.
Окрім подвигу головних героїв в творі наявні й інші величні моменти та люди. Так, сотник Завісний відіграє також важливу роль. До того ж, цей образ є історичним. Не менш героїчно виглядають прості мешканці Буші – вони мужньо тримали оборону, не даючи полякам змоги дібратися до обезсилених військ Богдана Хмельницького.
Повість демонструє безглуздість війни, її антигуманність, що виникає внаслідок людських вад, втрати справжніх духовних цінностей та орієнтирів. Письменник доводить, що агресія одного народу проти іншого завжди обертається трагедією для кожного з них.