Антифашистська тема в романах Фейхтвангера
По закінченні декількох років Фейхтвангер зрозумів, що людям, що покинули Німеччину, мають бути ще роки вигнання. Еміграція стає історичним періодом життя цілого покоління, періодом, повним своїх проблем, колізій і трагічних доль. Осмисленню цих проблем і доль Л. Фейхтвангер присвячує роман “Вигнання” (1940), що, як і романи “Успіх” і “Сім’я Оппенгейм”, іде в трилогію “Зала чекання”. Показова еволюція героя Фейхтвангера: Траутвейн, композитор і літератор, ліберальний інтелігент того ж складу й типу, що й Густав Оппенгейм,
В еміграції письменник продовжує роботу над монументальною трилогією про Йосипа Флавії, початої романом “Іудейська Війна “. І, 1935 року Фейхтвангер опублікував другу книгу трилогії Сини”, за якої в 1942 році пішов роман “День прийде”, згодом названий “Благословенна земля”.
Чималу лепту в антифашистську літературу вносять і інші письменники – буржуазні демократи.
Як і в добутках Фейхтвангера, доля інтелігента-єврея становить сюжетну основу драми Ф. Вольфа “Професор Мамлок”, написаної в 1933 році. Трагедія Оппенгеймов і Мамлоков коренилася не в їхній надмірній вірі в гуманізм народу Німеччини, а в тім, що вони розділяли забобони більшості німецьких інтелігентів, у їхній аполітичності. Доля тих інтелігентів, які, як син Мамлока Рольф, розуміють істоту боротьби, що відбувається, складається зовсім інакше. Конфлікт між Мамлоком і Рольфом розкриває справжні причини трагедії старого професора. Умираючий Мамлок усвідомлює правоту сина, доходить висновку, що треба йти іншою дорогою. Не випадково в першому варіанті п’єса називалася “Доктор Мамлок знаходить вихід. Трагедія західної демократії”. Вольф зміг показати не тільки драматизм того, що відбувалося в Німеччині, і в зіткненні декількох яскравих людських характерів розкрити конфлікт цілої епохи, він зміг також відобразити героїчну боротьбу антифашиста-підпільника, створити чарівний образ комуніста Рольфа Мамлока.
Займаючись активною антифашистською роботою, Ф. Вольф продовжує в роки еміграції настільки ж активну літературну діяльність. Він створює дуже гостру драму про повстання робітників віденського передмістя “Флорисдорф” (1935) і цілий ряд антифашистських п’єс: “Троянський кінь”, “Корабель на Дунаю”, “Патріоти”, “Доктор Лили Ваннер”, “Що людина посіє”. Діяльності революціонера в еміграції й нелегальній антифашистській боротьбі в Німеччині Вольф присвятив роман “Двоє на границі”. Цей добуток належить до числа найцікавіших і важливих літературних документів німецької еміграції. Написане ще напередодні мюнхенської змови, воно вражає глибоким проникненням у психологію різних соціальних шарів Європи. Роман повний тривоги й передчуття європейської трагедії, що насувається
(1 votes, average: 5.00 out of 5)