Англійська реалістична проза
Томас Гарди (1840-1928) – автор декількох яскравих трагічних романів з життя простого народу. Кращий його роман “Тэсс із роду Д’эрбервиллей” (1891) – про страшну долю молодої жінки, батько якої впевнений, що він походить зі знатного роду (хоча вони бідні, як миші). Це сильно й дуже пессимистично.
Джон Голсуорсі (1867-1933) – типовий англієць, спокійний, грунтовний, оптимістичний. Автор знаменитого циклу романів “Сага про Форсайтах” (1906-1928), що складається із шести романів, досить і досить цікавих. Кілька яскравих епізодів з історії
Герберт Уэллс (1866-1946). Один із засновників наукової
Найбільш відомі його романи. “Машина часу” (1895). Саме після роману Уэллса це словосполучення стало широко употребимо. Герої відправляються в далеке Майбутнє й там виявляють щось дивне й жахливе. Це цікаво, але не має відносини до реального майбутнього, як мені здається
“Острів доктора Моро” (1896). Талановитий, але властолюбний учений на незаселеному острові створив своє власне царство з полулюдей-полузверей, яких він сам створив хірургічним способом з горил і змусив служити собі. Але потім вони ж його й прикінчили
“Человек-невидимка” (1897). Талановитий, але дуже самолюбний і дратівливий фізик Гриффин зробив неймовірне відкриття, навчився робити невидимим людське тіло, він поставив експеримент на собі, але в нього не було невидимого одягу й він не міг повернутися в нормальний стан. Незабаром він вступив у неминучий конфлікт із людьми, у нього виникає очманіла думка – захопити владу над миром, користуючись своєю невидимістю. Він безкарно робить злочини, але його незабаром убивають. У цьому й попередньому романі думка така: не любити людей і бажати над ними влади – погано, це обертається проти тебе ж самого
” Війна мирів” (1898). Земля піддалася нападу агресивних марсиан. Марсиане – це майже ті ж люди, тільки через багато мільйонів років. Вони незвичайно розумово розвинені, у них потужна техніка, але в них у процесі розвитку зникли через непотрібність людські почуття, совість і т. д. Вони збираються харчуватися людською кров’ю, як люди харчуються м’ясом тварин. Але незабаром вони всі вмирають від найпростішої земної інфекції, начебто грипу
Також Уэллс писав непогані оповідання. Особливо я вам рекомендую прочитати оповідання “Двері в стіні”. Двері в стіні з’являється зненацька там, де її ніколи не було – це шанс потрапити в мир своєї мрії. Але людина, занурена у своє звичайне життя, боїться зламати, круто змінити її й увійти у двері в стіні, щоб жити так, як він по-справжньому хоче, людина насправді боїться здійснення своїх щирих бажань