Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Аналіз-порівняння оповідань Л. Андрєєва “Безодня” і М. Горького “Страсті-мордасті”

Аналіз-порівняння оповідань Л. Андрєєва “Безодня” і М. Горького “Страсті-мордасті”

Декадентство Л. Андрєєва та романтизм М. Горького ‘зробили погляди письменників на взаємини чоловіка і жінки, на виникнення тваринних інстинктів в людині полярними.
Сюжети обох оповідань розвиваються в діаметрально протилежних напрямках. На початку “Безодні” Л. Андрєєва ми бачимо закохану пару. Зіночка і Немовецкій сповнені надій на майбутнє, мріють про жертовної любові і, може бути, вважають, що люблять один одного. Цьому сприяє і чудовий краєвид, їх навколишній. Початок, як ми бачимо, цілком романтичне. Але абсолютно раптом сюжет

робить різкий поворот – і позолота, лак сентиментальності злітають, оголюючи безодні людської душі. “Безодня!” Виходять на поверхню всі низинні тваринні інстинкти підсвідомості – і освічена молода людина падає нижче бродяг, уподібнюється звіру, зберігаючи лише одне людська якість – “здатність брехати”. – Так. Глибини підсвідомості лякають, навіть сама людина деколи не знає, на що він здатний…

М. Горький йде зовсім від іншого постулату. Атмосфера початку оповідання “Страсті-мордасті” налаштовує на розпусту, бруд, падіння, але несподівана колізія – і романтичні почуття

виникають там, де їх, здавалося б, бути не може. На дні життя людина не опускається до стану тварини, а навіть підноситься до співчуття, до допомоги слабкій, до великодушності.

Ми бачимо дзеркальне відображення фабул – М. Горький знаходить романтизм на “околицях життя”, а Л. Андрєєв показує страшні безодні душі звичайної людини. Надумані етичні норми людства лише прикривають його порочні бажання, його розбещену сутність. Люди не вміють любити і розуміти один одного… Печорін говорив, що жінка подібна квітці – подихати “ароматом досита, кинути на дорозі: може, хтось підніме…”. У кожному чоловікові підсвідомо дрімає впевненість, що це правда, що саме так і треба поступати: і невинна, наївна Зіночка втоптали в бруд…

Я не думаю, що людям подобається, коли про них говорять правду, показують засмічені, засмальцьовані куточки їхньої душі… Здається, що читаючої Росією не був ні зрозумілий, ні прийнятий цей розповідь. Психологи ніколи не були в пошані в народної маси. Але інтелектуали зрозуміли, що “життя підтверджує найпохмуріші фантазії автора” (Горький). І я, виходячи навіть з мого сімнадцятирічного досвіду, можу підтвердити це. Хтось із “сучасних великих” сказав, що людська душа – помийна яма життя… Це так… Так! Так…

Ми ж, люди, часто не бажаємо цього усвідомлювати, всіляко заперечуємо свою ницість, тим не менше (на жаль – часто!) із захватом кидаємося в неї, шукаючи захвату в пороку…

Глибини людської душі хвилювали російську літературу ще в XIX столітті, літературу – психологію. Пригадуються відразу Тютчев і Достоєвський з їх проникненням в “безодні”. Достоєвський вивчав глибини душі людської, шукаючи в них найстрашніше, на що хотілося б закрити очі, але що існує незалежно від нашої свідомості і бажань. У страшних образах Свидригайлова, Рогожина, навіть Раскольникова, по суті, не повинно бути нічого страшного – це звичайні люди… У них є голова, руки, ноги, але їхня психіка розкрита письменником-психологом і – “хаос ворушиться “…< br> У розумінні Ф. Тютчева безодня – весь світ, весь всесвіт, включаючи людину з його прагненнями, бажаннями, потребами… “Немає перепон між їй і нами – Ось чому нам ніч (хаос!) страшна “. Страшно заглянути в світ, у себе – страшно!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Страсті-мордасті (переказ) У провінційному місті молодий торговець баварським квасом ввечері зустрічає гуляти жінка. Вона, п’яна, стоїть в калюжі і топає ногами, розбризкуючи бруд, як діти. Торговець веде її до неї додому, вона погоджується йти з ним, думаючи, що він її клієнт. “Дім” представляє собою підвальну дірку, в якій, крім жінки, живе її...
  2. Герої ранніх оповідань М. Горького Максим Горький входить у росіянку літературові в 90-х роках XIX століття. Дебют був дуже яскравим, добутку молодого автора сразу викликали великий інтерес у читачів. Сучасники зі здивуванням писали, що народ Росії, що не знав Достоєвського, що мало знає Пушкіна й Гоголя, не знающий Лермонтова, більше інших, але тільки фрагментами знаючий...
  3. Характеристика циклу оповідань Горького “По Русі&amp Збірник “По Русі” створювався з 1912 по 1917 рік. У цих оповіданнях про Росію Горький як би вертається до мотивів ранньої Творчості, до своїх вражень від мандрівок по Росії, але дає їх у новому естетическом переломленні. Цикл оповідань “По Русі” з’явився своєрідним “включенням” Горького в ті суперечки, які в 10-е...
  4. Твір аналіз по оповіданню Андрєєва “Червоний сміх” В 1904 році було написане оповідання “Червоний сміх” – гостро емоційний відгук на російсько-японську війну. Це, за словами автора, “дерзостная спроба, сидячи в Грузинах, дати психологію теперішньої війни. Однак війни Андрєєв не знав і тому, незважаючи на свою надзвичайну інтуїцію, не зміг дати правильної психології війни. Звідси нервова збудженість в...
  5. Аналіз ранніх гумористичних оповідань Чехова У ранніх оповіданнях Чехова ясно виявилися такі особливості його стилю, його оригінальної художньої манери, як лаконізм, стислість розповіді, велику питому вагу різноманітно забарвленого власної мови персонажів, багатозначність предметних деталей, часта відсутність традиційної для новел інтриги, своєрідна фабульностью багатьох творів, наявність підтексту, який виводить звичайне і окреме на більш широкі загальнолюдські...
  6. Аналіз оповідань Шукшина В. М В 1960-е рр., коли в літературній періодиці з’явилися перші добутки письменника, критика поспішила прилічити його до групи письменників-“деревенщиков”. На те були свої резони: Шукшин дійсно волів писати про село, перший збірник його оповідань так і називався – “Сільські жителі”. Однак етнографічні прикмети сільського життя, зовнішність людей села, пейзажні замальовки не...
  7. Аналіз оповідань Шукшина зі збірника “Характери” У всіх випадках такого занадто “проникливого” (а насправді сугубо довільного) прочитання, я думаю, проявляється одна характерна й досить стійка наша літературно-критична звичка – виходити у визначенні ідеї розглянутого добутку не з об’єктивно, що наличествует задуму, письменника, а з якої-небудь апріорно постулируемой схеми, що ми потім і прагнемо підтвердити вибірковим аналізом....
  8. Аналіз листа Тетяни й листа Онєгіна (порівняння) * Я к вам пишу – чого ж боле? Що я можу ще сказати? * Тепер, я знаю, від вас залежить * Мене презреньем покарати… Уже в цих рядках – вся Тетяна. Гордість, її поняття про пристойності страждають тому, що їй доводиться першої визнаватися в любові чоловікові. У глибині душі...
  9. Художні особливості ранніх оповідань М. Горького (Макар Чудра, Баба Изергиль, Пісня про Сокола) Тема ранніх оповідань Горького – незвичайні герої у звичайному житті. Загальну ідею ранніх оповідань можна сформулювати так: автор шукає у важкій, сонній російській дійсності, що його оточує, сміливих і гордих людей; ці яскраві, вічно шукаючий сенс життя герої протиставляються навколишньому міщанському середовищу, з її обмеженими інтересами й убогим духовним миром....
  10. Аналіз щоденникових записів Бабеля і його оповідань Порівняння щоденникових записів Бабеля й оповідань, які з них виросли, показує, як втілювалося почуття “неподільності й неслиянности” Бабеля із зображуваною реальністю. У щоденнику ми читаємо: “Жахлива подія – розгарбування костьолу, рвуть ризи, дорогоцінні сяючі матерії розідрані, на підлозі, сестра милосердя потягла три тюки, рвуть підкладку, свічі забрані, ящики виламані, булли...
  11. Аналіз книги оповідань Буніна “Темні алеї” У цю пору у сприйнятті сучасників Бунін з’являється як живий класик. В 1933 році він першим серед російських письменників був визнаний гідним Нобелівської премії в області літератури. (Пізніше її одержали Б. Пастернак, А. Солженицин, М. Шолохов і поет И. Бродський.) В офіційному повідомленні говорилося: “Рішенням Шведської академії від 9 листопада...
  12. Наука страсті ніжної й справжня любов у житті Онєгіна Однієї з перших характеристик героя є вираження “молодий джигун”, досить ясно, на мій погляд, що відбиває одну з основних рис натури Онєгіна. Найкраще Євгеній володів “наукою страсті ніжної”: Як рано міг він лицемірити, Таїти надію, ревнувати, Разуверять, змусити вірити, Здаватися похмурим, знемагати… Любов для Онєгіна, яким з’являється він на початку...
  13. Аналіз епізоду з III акту п’єси М. Горького “На дні” “Ти – вір!” Він не бачить для людей іншого полегшення чим мрії й ілюзії. Вся філософія Луки стисла в одному його виреченні “У що віриш, то і є” Умираючій Ганні старий радить не боятися смерті вона адже несе спокій, якого вічно голодна Ганна ніколи не знала Спившемуся Акторові Лука вселяє...
  14. Поява Луки в нічліжці. (Аналіз сцени першого акту п’єси М. Горького “На дні”.) З появою в нічліжці Луки ще в декількох нічліжників з’явилася віра в краще життя. Лука дав їм крапку відліку, ідею, а вони навколо цієї ідеї створили свій образ ідеального миру. Лука треба принципу “неправда в порятунок”. Не можеш жити в загальному світі створи свій. Ганна й Актор його створили. Ганна...
  15. Образ безвихідно страшного життя у творах Андрєєва У багатьох випадках відгуки на твори Андрєєва були негативними. Майже одностайно було засуджене оповідання “Безодня”. Ідея оповідання досить складна. У ньому можна доглянути викриття лицемірства буржуазної моралі: герой оповідання гімназист Немовецкий, вихований у добропорядній буржуазній сім’ї, перед особою морального випробування виявився переможений зоологічними інстинктами, поглумившись над дівчиною, що втратила свідомість,...
  16. Порівняння образів: Соня, Свидригайлов і Лужин Важливе місце в романі займає категорія волі. Людина вільна у своєму виборі творити добро й зло. Обоє початку, темне й світле, зосереджені в Раскольникове, центральному герої добутку. У ньому борються “дійсність і натура” (як їх визначає Порфирій Петрович). Автор показує причини озлоблення Раскольникова. Воно нагромадилося через приниження й образи, що...
  17. Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса...
  18. “Горда людина” М. Горького (по оповіданню М. Горького “Челкаш”) Людина – от правда! М. Горький “Челкаш” – одне з ранніх романтичних оповідань М. Горького. Він належить до циклу добутків письменника про босяків-обшарпанцях і кримінальниках, образи яких у літературі того часу були похмурі й угнетающе однобокі. Гіркий першим спробував осягнути психологію цих “зайвих” людей, розібратися в їхній моралі, зрозуміти причини,...
  19. Образ саду представлений у першому романі Андрєєва “Сашка Жегулев” Найбільше повно образ саду представлений у першому романі Андрєєва “Сашка Жегулев” (1911). Для добутку характерна значно більша масштабність хронотопа, чим для “малих” епічних жанрів. У романі простір мифологизируется. Воно складається з топографічного – провінційне місто Н. і його околиці – і узагальнено^-символічного – Росія, що відкривається героєві в “гулі потужних...
  20. Порівняння персонажів: Соня Мармеладова й Розкольників Центральне місце в романі Ф. М. Достоєвського займає образ Соні Мармеладовой, героїні, чия доля викликає в нас співчуття й повага. Чим більше ми про неї довідаємося, тим більше переконуємося в її чистоті й шляхетності, тим більше починаємо замислюватися над щирими людськими цінностями. Образ, судження Соні змушують заглянути вглиб себе, допомагають...
Аналіз-порівняння оповідань Л. Андрєєва “Безодня” і М. Горького “Страсті-мордасті”
«
»