Home ⇒ 📕Літературні аналізи ⇒ Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга”

Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга”

22 червня 1941 року… Фашисти вчинили напад на нашу землю. Настав час грізних випробувань для нашого народу. Павло Григорович Тичина, передчуваючи цю страшну війну, писав:

Розстановка ж сил у світі
і жорстока, і складна.
Що Європа в ближнім літі
стрепенеться аж до дна.

Під впливом нових обставин творчість Тичини змінюється. Перебуваючи в той час в Уфі, столиці Башкирії, п’ятдесятирічний поет працює в культурних закладах, виступає з доповідями, проводить збори, наради, відповідає на листи з фронту, читає і редагує твори молодих

письменників і пише, пише, пише… Тема України-матері була провідною на той час. Вірш “Матері забуть не можу” являє собою немов перегук відірваного від домівки сина з матір’ю, яка потрапила в біду:

І кричу я: – Україно!
Потім стану й прислухаюсь.
Чути… здалеку… – Тримаюсь!
Хмарко! Ластівко! Калино! –
І в той бік я повертаюсь.

Серед творів П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни найбільш значною за глибиною думки є поема “Похорон друга”.
Виклад у поемі ведеться від імені ліричного героя, образ якого розкривається через почуту музику, побачені пейзажі, прочитане

в газеті повідомлення, прослухану промову. Уже на початку твору автор передає настрій героя, його психічний стан за допомогою кольорового означення звуків:

Все сумно вечір колір свій міняв
з багряного на сизо-фіалковий.
Я синій сніг од хати відкидав
і зупинився… Синій, оркестровий
долинув плач до мене. Плакав він,
аж захлинався на сухім морозі:
то припадав зеленим до ялин,
що зверху червоніли при дорозі,
то глухо десь одлунював в саду.

Кольорові переходи від багряного до сизо-фіалкового, синій оркестровий плач, який припадає зеленою тугою до почервонілих під західним сонцем ялин все це передає відчуття неспокою, наближення чогось тяжкого, трагічною.
Звуки духового оркестру дедалі наближаються і нагадують ліричному героєві смерть хороброго воїна Ярослава. Ці спогади переплітаються, і ось ліричний герой починає думати про молодого солдата Степана, про всі жертви страшної війни, про тяжке лихо всього народу. Ці згадки переростають у філософські узагальнення про закономірність процесів життя, однаково об’єктивних і для природи, і для суспільних явищ. “Законів боротьби нікому не зламати”, а тому треба підводитися, вставати, боротися, адже “мертвому тобі – живих нас не убить”. Фашизм як уособлення мракобісся, людиноненависництва, мороку – мертвий.
У поемі “Похорон друга” дві теми: тема смерті і тема життя. Наче у симфонії, вони спочатку сплітаються, ідуть поруч. Здається, що неможливо перебороти безмежного горя, але ось настає тема мудрого життя. Серце заспокоюється, наповнюється радістю від того, що життя не можна знищити, воно сильніше за будь-яке зло.
Роздуми героя про трагізм доби супроводжується суворими картинами природи:

Ой темно як! Ніч. В старі,
в тонкії стіни стукала хижацька
рука сухого сніговія. Сніг
по шибці шарудів.

Та найбільше його хвилює доля людини:

Над ким ті сурми плакали?
Чого тарілки дзвякали?
І барабан як в груди бив –
хто вік свій одробив?

Ліричний герой впевнений, що фашизм буде знищено, настане весна і після війни мирний труд народу сповнить радістю згорьовані серця.

Весна! Блакить!
У поле трактори ідуть. І в’ється
співучий жайворон.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину Велика Вітчизняна війна була страшною трагедією для багатьох народів Європи. Не було людини, якої б вона так чи інакше не торкнулася. Особливо це стосується радянських республік, які прийняли основний удар фашистів на себе. Хоч, судячи з назви, твір поеми П. Тичини “Похорон друга” стосується лише близької до поета людини, але...
  2. “Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА “Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину Велика Вітчизняна війна була страшною трагедією для багатьох народів Європи. Не було людини, якої б вона так чи інакше не торкнулася. Особливо це стосується радянських республік, які прийняли основний удар фашистів на себе. Хоч, судячи з назви,...
  3. Аналіз поеми Байрона “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, найвідомішим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтягнулося на багато років (1809-1818). Це ліричний щоденник, у якому поет висловив своє ставлення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величавим, захопленим огудникам світобудови”. Байрона захоплює...
  4. Аналіз поеми “Паломництво Чайлд Гарольда” Мабуть, самим знаменитим твором Байрона стала поема “Паломництво Чайлд Гарольда”, створення якої розтяглося на багато років( 1809-1818). Це ліричний щоденник, у якому поет виразив своє відношення до життя, дав оцінку своєї епохи, європейських країн, соціальних конфліктів суспільства. За словами Ф. І. Тютчева, Байрон був “могутнім, величним, захопленим ганьбителем світобудови”. Байрона...
  5. Аналіз сюжету повісті Лермонтова “Бела”. Частина друга Ми прочитали п’ять середнього розміру сторінок. Вся повість “Бела” займає тридцять п’ять таких сторінок. Вже сьома частина повісті прочитана, а читач, по суті, ще незнайомий з героями. Повість називається “Бела”. Хто вона? Як звуть офіцерів, які зустрілися на гірській дорозі? Хто з них – герой свого часу? Але ось штабс-капітан,...
  6. Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” Насолодам молодого життя Пушкін віддавався таким же захватом, як віддавався літературі, як віддавався високим ідеям і вільним думкам. Цікаво, що за весь 1818 р. він майже зовсім не пише листів, та й віршів пише не так багато. Йому явно не до них. Він весь у крутінні, у забавах і спокусах...
  7. Аналіз поеми “Ганна Снегина” Поема “Ганна Снегина” справедливо вважається одним з найбільш великих за значенням і масштабом створінь Єсеніна, добутком підсумковим, у якому особиста доля поета осмислена у зв’язку з народною долею Поема писалася в Батумі восени й узимку 1924-1925 г. г., і Єсенін у листах до Г. Бениславской і П. Чагину озивався про...
  8. Аналіз поеми “Кавказ” Т. Г. Шевченка Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей,...
  9. Аналіз поеми “Войнаровский” В основу поеми Рилєєв поклав дійсну історичну подію, маючи намір підкреслити масштабність і драматизм особистих доль героїв – Войнаровского, його дружини й Мазепи. Автор у поемі навмисно відділений від героя. Завдяки широкому історичному тлу, на якому виступає реальний історичний герой – особистість неабияка, вольова, цілеспрямована, в “Войнаровском” посилений у порівнянні...
  10. Аналіз першого розділу поеми В. Маяковського “Хмара в штанях” З появою в пресі ” Хмари в штанях” у російської поезії відбулося з-буття аж ніяк не рядове. Поема 22-літнього Маяковського замірялася на основи буржуазного миропорядка й пророкувала швидкий прихід революції. За словами самого поета, вона з’явилася результатом “выкрепшего свідомості близької револю-ции”. Свою поему Маяковський почав ще в першій половині 1914...
  11. Аналіз поеми Некрасова “Залізниця” У Росії відбувається посилений ріст капіталістичного виробництва. Виростають зловісні постаті нових експлуататорів: купців, фабрикантів, підрядників, фінансових ділків. “Народні заступники” першими піднімають голос протесту проти нелюдських форм експлуатації на фабриках і заводах, на будівництві залізниць. У 1860 році М. А. Добролюбов написав статтю “Досвід відучення людей від їжі”. У ній революційний...
  12. Аналіз поеми Пушкіна “Будиночок у Коломне” Поема “Будиночок у Коломне” при житті Пушкіна було надруковано двічі: в альманасі “Новосілля” (1833) і в складі його книги “Поеми й повести” (1835). Ставшая відомої через трохи лет після її створення, вона була розцінена як чергове й, може бути, саме очевидне свідчення “збідніння” таланта Пушкіна. В 1839 р. критик “Галатеї”...
  13. Художній аналіз поеми Рилєєва “Войнаровский” У травні 1823 р. на засіданні Вільного суспільства аматорів російської словесності був прочитаний уривок з поеми К. Ф. Рилєєва за назвою “Засланець”. А. А. Бестужев повідомляє, що прочитаний уривок був прийнятий “щиросердечним схваленням”. Своє враження Бестужев формулює у вираженнях, що свідчать про те, що новий досвід Рилєєва був сприйнятий насамперед...
  14. Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В 1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не...
  15. Твір аналіз поеми “Євгеній Онєгін”. Задум і проблематика Пушкін точно зафіксував всі етапи роботи над своїм геніальним добутком. Почато роман був ще в Кишиневі – 9 травня 1823 р. Дуже багато написав поет у Михайлівськім. Заключні глави писалися під час знаменитої Болдинской осіни 1830 р. Лист Онєгіна до Тетяни, створене тоді, коли весь текст роману був уже готовий,...
  16. Аналіз поеми Пушкіна “”Моцарт і Сальєрі” Найбільш проста відповідь полягає в тім, що Пушкін ніколи не деталізує в ремарці дій і вчинків своїх персонажів. Дійсно, більшість ремарок у межах драматичного циклу винятково лаконічні, а в тих випадках, коли поводження персонажа зафіксоване в чьих-нибудь словах, ремарки й зовсім відсутні. “Співає”, “встає”, “стукають” – от характернейшие приклади Однак...
  17. Короткий аналіз поеми Пушкіна “Цигани” В “Циганах” (як трохи раніше й в “Кавказькому бранці”) використовується сюжет, що одержав широку популярність із часів французького письменника й мислителя Жан Жака Руссо. Алеко, розчарований цивілізованим “міським” суспільством, попадає в екзотичний для читача циганський табір, у новий для себе мир “природних” людей – простих, вільних, близьких до природи, позбавлених...
  18. Аналіз поеми “Єретик” Т. Г. Шевченка Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. Поему “Єретик” поет присвятив своєму сучаснику, видатному чеському вченому-славісту П. Й. Шафарику. За визначенням Шевченка, саме Шафарик сприяв зміцненню дружби між слов’янськими народами: “Слава тобі,...
  19. Структурний аналіз поеми Пушкіна “Мідний вершник” …Всі прапори в гості будуть до нас, И забенкетуємо на просторі. Пройшло сто років, і велика мрія Петра здійснилася: …юний град, Полнощных країн врода й диво, З тьми лісів, із драговини блат Піднісся пишно, гордовито… Пушкін вимовляє захоплений гімн утвору Петра, зізнається в любові до “юного граду”, перед блиском якого...
  20. Аналіз історичної поеми “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” – вершина ранньої творчості Т. Г. Шевченка. Ця поема знаменує перехідний період у творчості Кобзаря: від маленьких ліричних творів до великого ліро-епічного полотна, у якому поет по-новому осмислює дійсність. Історичною основою поеми є події народного повстання, спричинені жахливими соціальними та національно-релігійними умот вами. Польські поміщики ставились до кріпаків як...
Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга”
«
»