“Аналіз драми Старицького “Талан”
Свою драму “Талан” Михайло Старицький присвятив видатній українській акторці Марії Заньковецькій, яка своєю неперевершеною грою піднесла національне сценічне мистецтво на новий, значно вищий рівень. У цьому творі письменник виступає з демократичних позицій і розкриває низку важливих для того часу проблем, торкається долі митця у буржуазному суспільстві, висвітлює ставлення до митця представників різних прошарків українців і боротьбу за реалістичні шляхи розвитку українського мистецтва.
Події, змальовані в драмі “Талан”,
М. Старицький став першим українським митцем, який розкрив тему творчих буднів та життя акторів. Як визначив сам автор у підзаголовку до п’єси, цей твір “Із побуту малоруських акторів”. У ньому автор
У театрі героїня драми вела тривалу боротьбу проти інтриг та свавілля з боку своєї конкурентки по сцені – бездарної актриси Катерини Квятковської, продажного репортера однієї з газет Аврама Юрковича, антрепренера театральної трупи Юрія Котенка та інших їх прибічників. Усі ці люди не тільки заважали творчому розвитку молодої актриси, а й прискорили трагічний фінал її життя.
Трагічна смерть Марії Лучицької була типовим явищем у тогочасному суспільстві, панівні кола якого вороже ставилися не тільки до реалістичного мистецтва, а й до талановитих українських акторів та актрис. Основну увагу у своїй драмі М. Старицький зосередив на зображенні особистого і сценічного життя Марії Лучицької, на всебічному розкритті її образу. Користуючись великим успіхом у глядачів, героїня драми прагнула до особистого щастя і не розуміла того, що для таких, як вона, відданих своїй справі митців, щастя можливе лише у творчій натхненній праці в ім’я народу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)