Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник”
І. Пошук митцем нових форм у поезії. (Балада у І. Драча позбавлена своїх традиційних ознак: фантастичних, легендарно-історичних та героїчних рис. Натомість вона побудована на побутовому, драматично-напруженому сюжеті, в ній висвітлюються зовні буденні, але насправді незвичайні явища.)
ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. (Балада Драча – яскравий приклад “заземлення” широко вживаних у традиційній ліриці тропів. Соняшник і сонце в Драча налічені людськими властивостями,
“сприйманні.)
1. Алегоричні образи соняшника і сонця у баладі і. Драча. (Образи сонця і соняшника – це поет і поезія. Вони розкривають приховані можливості творчого життя за законами краси, духовного злету.)
2. Образ сонця. (Це алегоричний образ краси мистецтва і народного духу. Поезія у баладі 1. Драча уподібнюється до звичайного дядька, схожого на сонце, котре їде на велосипеді у червоній сорочці.)
3. Образ соняшника. (Соняшник поєднує в собі “земне” і “небесне”: порив у небо і закорінення у рідний грунт. Соняшник – квітка національного світовідчування.
ІІІ. Поезія 1. Драча “Балада про соняшник” – органічне поєднання естетичних здобутків людства з прадавніми фольклорними джерелами. (Поет повертається до народних вірувань у життєдайну силу сонця – колеса. Цей загальнослов’янський образ став своєрідним символом у творчості 1. Драча. Він передає єдність розуму і почуттів, осягнення таємниць Всесвіту наукою і поезією.)