Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ А родовід – то дерево старе

А родовід – то дерево старе

Колись давно я запитав у матері: “Мамо, а що таке родовід?” Вона загадково посміхнулася і підійшла до вікна. “Дивись, сину, яке велике дерево росте на нашому подвір’ї”.

Я поглянув у вікно і побачив знайому картину, яка постає перед моїми очи­ма щодня. Міцний високий клен із розлогим гіллям, на якому ось-ось з’явиться лапате зелене листя. Люблю це дерево, бо влітку воно дарує мені прохолодну тінь від своєї затишної крони, а взимку чарує суворою величчю.

Трохи здивовано я подивився на матір. Вона продовжила: “Родовід –

це дерево, яке дуже старе, але міцне. Гілки, яких з кожним роком стає все більше, – це наші рідні, а міцне коріння, що тримає на собі цього велетня, – засновники нашого роду”.

Я замислився над словами матері і ще пильніше придивився до знайомого і водночас незнайомого дерева. Дебелий стовбур тримав на собі сотні гілок, великих та малих. Раптом дмухнув сильний вітер. Він почав розхитувати гілки в різні боки. Але ті так міцно трималися за стовбур, що ніяка сила не могла по­рушити цю єдність. І я зрозумів: як гілка не може існувати без дерева, так і людина не може жити без родоводу, без знань про його історію.

У

мене дуже велика родина. Деяких родичів я ніколи не бачив, а тільки чув про них. Це і не дивно, бо живуть вони за кордоном. А розповім я про найближчих мені людей.

Бабуся моєї мами – з польської шляхти. Тисяча дев’ятсот тридцять дев’ятого ро­ку Польща віддала Україні її землі, і полякам, які жили біля Львова, запропонували обрати країну для подальшого проживання. Прабабуся була одружена з українцем, а він любив свій рідний край. Тому подружжя залишилось жити в Україні. А1946 ро­ку молода полька народила дівчинку, мою бабусю Катерину, маму моєї мами.

Батьки мого дідуся з російських поміщиків. Після революції 1917 року вся їх­ня родина вирушила до Криму, щоб сісти на пароплав та емігрувати за кордон. Але з якихось причин сім’я залишилась в Криму. Батько мого дідуся одружився з Софією Шереметьєвою, а в 1939 році народився мій дідусь Анатолій. Він дуже мало пам’ятає про своїх батьків, бо його тато загинув у 1942 році на Курській ду­зі, а мати померла в 1947 році. Виховувала мого дідуся його старша сестра. Ставши дорослим, мій дід знайшов усі дані про своїх батьків в архіві.

У 1962 році дідусь Анатолій і бабуся Катерина одружилися, а 1964 року наро­дилася моя матуся Ірина.

Батьки мого тата з Івано-Франківська. Мій дідусь Василь народився 1935 р. Виховували його батько і мачуха. Маму дідуся німці відправили до Німеччини, звідти вона не повернулася…

Бабуся Наталка народилася 1936 року в селянській родині. Одружились бать­ки мого тата в 1960 році, а 1961 року народився мій тато Ігор.

У 1990 році зустрілись і одружились мої батьки – Ігор та Ірина. А в 1994 році народився я. При народженні мені дали ім’я Станіслав на честь старої назви міста Івано-Франківськ. З великим інтересом слухаю, коли моя мама розповідає про своїх дідусів і бабусь, показує фотокартки і листівки. А ще змалку я дуже люблю розглядати і читати старий Кобзар, який їй дістався в спадок від діда Івана. Обожнюю спілкуватися з бабусею Наталкою. Вона шанує і знає всі релі­гійні та народні свята, цікаво про них розповідає. А ще вона дуже смачно готує традиційні страви. На Великдень бабуся розмальовує надзвичайно красиві писанки, навчила і мене. Я з повагою ставлюсь до членів своєї родини. Щасливий, бо маю можливість простежити свій родовід. Сподіваюся, що і мої діти із захопленням слухатимуть розповіді про наших предків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Мій родовід (твір-розповідь) Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три...
  2. Твір на тему “Мій родовід” У моєму родоводі кожен має якусь дивовижно цікаву й неймовірно захоплюючу історію. Більшість моїх родичів корінні українці. Спочатку я б хотіла розповісти про родичів моєї мами. Коли моя прабабуся Мар’я Миколаївна ще була маленькою дівчинкою, її сім’ю в ті нелегкі часи розкуркулили за те, що на все село в них...
  3. Що я знаю про свій родовід Вперше я замислився над цим питанням у 6 класі, коли вчителька попросила нас намалювати генеалогічне древо. Вона усе пояснила, як і що робити. Пам’ятаю, я тоді сказав сусідці по парті: “Що може бути легше!”. Я з ентузіазмом “взявся за перо”, та ще й видер лист з альбому для малювання, показуючи...
  4. Мій родовід. Твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання – ілюстрований додаток до журналу “Нива” в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це – сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого. У додатку до журналу “Нива” зібрані свідчення про найважливіші події життя російського суспільства в XІX столітті...
  5. Твій родовід Родовідна пам’ять – явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять про своїх предків була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у...
  6. Як ви оцінюєте традицію вести родовід? Те, що традиція вести родоводи древа, як і просто поважати пам’ять роду свого, була начисто знищена й забута в радянські часи, уважаю теперішньою національною трагедією. Зрештою, нічого дивного в тім забутті ні, тому що хіба могли “куховарки діти”, недоучені авантюристи, непоправні люмпени пам’ятати свій родовід, якщо часто не знали навіть...
  7. Переказ – РОДОВІД МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ Серед блискучих імен актрис світового театру 1880-1920-х років, таких як Елеонора Дуче, Сара Бернар, Марія Ермо-лова, Марія Савіна, Віра Коміссаржевська має своє особливе місце ім’я Марії Заньковецької – корифея української сцени, першої народної артистки України. Рід, родина дали М. Заньковецькій якості, які дозволили їй Стати однією з центральних особистостей українського...
  8. ІІ. Старе українське письменство ІІ. Старе українське письменство Загальна характеристика Три хронологічні періоди розвитку старого українського письменства; 1) X XIII ст.; 2) кінець XIII – початок XVII ст. (орієнтовно до 1620 р.); 3) початок XVII – кінець XVIII ст. У старому українському письменстві виділяють декілька літературних епох: – X ст. – середина XI ст....
  9. Старе українське письменство Три хронологічні періоди розвитку старого українського письменства: 1) X XIII ст; 2) кінець XIII – початок XVII ст. (орієнтовно до 1620 р.); 3) початок XVII – кінець XVIII ст. У старому українському письменстві виділяють декілька літературних епох: * X ст. – середина XI ст. Епоха монументального стилю, Що характеризується масштабністю,...
  10. Дерево людського роду 3 давніх-давен прийшло до нас повір’я про те, що життя всіх людей на Землі – минулих і сучасних поколінь – утворює велетенське Дерево Роду. Всім нам відома також біблейська оповідь про те, як створив Господь перших людей на землі. Наші пращури вірили, що Дерево людського роду також почало розростатися від...
  11. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Скорочено) – Старе – та поновлене Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив. Сонце стояло над головою, як сковорода, розкалене та наче огнем пекло. Пшениця осипалася: люди не вспівали вхопити. Під такий час кожна хвилина дорога селянинові. А тут – кидай свою роботу, їдь у гласні! Пани поз’їздилися. У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського,...
  12. МОЯ РОДИНА. Д. ЧЕРЕДНИЧЕНКО “РОДОВІДНЕ ДЕРЕВО”. В. ОСЄЄВА “СІМ’Я У НАС ОДНА”. І. НІКІТЧЕНКО “ТЕПЛІ СЛОВА” Мета: вдосконалювати читацькі навички учнів; вчити усвідомлювати зміст прочитаного тексту; розвивати мовлення, мислення; виховути любов і повагу до членів своєї родини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Росте липа біля Пилипа. 2) Робота над чистомовкою. Ав-ав-ав – не лови гав....
  13. Родовідне дерево 3 давніх-давен прийшло до нас повір’я про те, що життя всіх людей на Землі – минулих і сучасних поколінь – утворює велетенське Дерево Роду. Всім нам відома також біблейська оповідь про те, як створив Господь перших людей на землі. Наші пращури вірили, що Дерево людського роду також почало розростатися від...
  14. Приклад твору на тему: Людина без дружби – що дерево без корінь Епіграф: МОЛОДІСТЬ – це все життя. Коли я вчився в школі, мені здавалося – от виросту, і все буде іншим. Я буду жити серед якихось інших людей, в іншій обстановці, і все взагалі буде інакше. Буде інше оточення, інший, “дорослий” мир, що не буде мати нічого загального з моїм шкільним...
  15. Твір “Моє улюблене дерево” Моє найулюбленіше дерево – це дуб. Може, це дуже проста відповідь, навіть банальна. Не екзотична пальма, а саме рідний дуб пригадався мені. Я довго не роздумував і не вирішував, яке дерево назвати улюбленим. Мені подобаються усі дерева, навіть ті, що криві та поточені короїдом. Я взагалі люблю природу. Дуб –...
  16. ДЕРЕВО ЯК СИМВОЛІЧНА ДЕТАЛЬ У РОМАНІ “БАТЬКИ Й ДІТИ” Опис пейзажу, характеристики героїв через відношення до природи все це займає велике місце у творах Тургенєва. Любов до природи й часті звертання до неї в добутках зробили автора знавцем пейзажної характеристики. Говорячи про при-роді в романі “Батьки й діти”, насамперед читач згадає ліс або, більш конкретно, дерево. І це має...
  17. Світове дерево Цілісним образом, який синтезує всі відношення між богами, є у слов’ян світове дерево. У слов’янських фольклорних текстах зазвичай у цій ролі виступають Вирій, райське дерево, береза, явір, дуб, сосна, яблуня. Три основні частини світового дерева пов’язані з різними тваринами: гілки та вершина – з птахами (сокіл, соловей, Див), а також...
  18. Чи схожа родина на дерево? Чи не розвиваються від діда-прадіда діти, онуки та правнуки так, як гілки від стовбура? Будь-яке порівняння, як каже народна мудрість, кульгає. Та все ж чимало істин ми краще пізнаємо саме завдяки порівнянням. Здавна, щоб передати нащадкам пам’ять про їхніх предків, був звичай вести літописи, хронології роду. В архівах є чимало...
  19. Райнер Марія Рільке “Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось…” XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ Райнер Марія Рільке “Орфей, Еврідіка, Гермес”, “Ось дерево звелось…” 4 грудня 1875 року у Празі, яка тоді була у складі Австро-Угорської імперії, у сім’ї чиновника залізничного відомства Йозефа Рільке і Софі Рільке народився єдиний син Рене (Райнер) Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке. У Празі...
  20. “Родовідне дерево родини Маккарів” за циклом романів Е. Золя “Ругон-Маккари” Найвідоміше творіння Е. Золя – це цикл з 20 романів “Ругон-Маккари”, який письменник створював на протязі двадцяти п’яти років, з 1868 до 1893 року. Е. Золя ставив у циклі два основних завдання: описати французьке суспільство другої половини XIX століття, з 1851 по 1870 рік, час другої Імперії і зробив це...
А родовід – то дерево старе
«
»