Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ А був він лише солдат Солдатами не народжуються

А був він лише солдат Солдатами не народжуються

А був він лише солдат Солдатами не народжуються, Солдатами вмирають… (Єгор Летів) Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук все це народжувалося в жадібних розумах, як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася сдругой.

Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час цього протистояння кожний повинен був показати всі, на що здатно. Прикладів геройства, мужності, стійкості й хоробрості в

російської історії досить.

Але на війні немає понад героїв. Герої все. Кожний робить свій власний подвиг: хтось рветься в бій, під кулі, інші зовні непомітні, налагоджують зв’язок, постачання, працюють на заводах до знемоги, рятують поранених. Тому саме доля окремого солдата цікавить письменників і поетів того часу. Про одній з таких доль повідав нам Шолохов у своїй розповіді Cудьба людини. До війни Андрій Соколов жив звичайним, непримітним життям

Працював у плотницкой артілі, потім пішов на завод, вивчився в слюсаря. Знайшов собі гарну, добру, люблячу дружину. Народилися в них діти, пішли в школу. Усе

було спокійно, тихо, гладко.

И стала людина подумувати про щасливу старість. А отут от вона, Війна. Всі надії перекреслює й змушує розстатися з будинком. Але борг перед Батьківщиною й перед самим собою змушує Соколова сміло йти на зустріч із ворогом. Жахливі мучення випробовує будь-яка людина, відриваючись від улюбленої родини, і тільки по-справжньому мужні люди можуть іти на смерть не тільки заради свого будинку й рідних, але й заради життя й спокою інших людей

На війні спочатку фігура й доля Соколова нічим не були примітні: фронтовий шофер, що возив боєприпаси на батарею, двічі одержував легкі поранення, службу ніс справно. Але війна обрушувала на Соколова усе більше й більше тяжкі удари. Здавалося вже, що все його життя, вся доля його, весь він сам зіпсовані й покалічені

Ця людина з дивною стійкістю винесла всі випали на його долю випробування: важке розставання з родиною при відході на фронт, поранення, фашистський полон, катування й знущання гітлерівців, загибель родини, що залишилася в тилу, і, нарешті, трагічну смерть улюбленого сина Анатолія в останній день війни дев’ятого травня. За що ж ти, життя, мене так скалічила? За що так исказнила? запитує сам себе Соколов і не знаходить відповіді. Видали ви коли-небудь ока, немов присипані попелом, наповнені такий неизбывной, смертельною тугою, що в них важко дивитися?

” запитує письменник. Такі очі були в Андрія Соколова. Як ні велике було особисте горе Соколова, але у всіх випробуваннях його підтримувала любов до Батьківщини, почуття відповідальності за її долю. Хоробро виконував Андрій на фронті свій військовий борг. Під Лозовеньками йому доручили підвезти снаряди кбатарее.

Треба було сильно поспішати, тому що бій наближався до нас: ліворуч чиїсь танки гримлять, праворуч стрілянина йде, спереду стрілянина, і вже початок попахивать смаженим… розповідає Соколов. Командир нашої роти запитує: Проскочиш, Соколов? А отут і запитувати нема чого було. Там товариші мої, може, гинуть, а я отут чухаться буду?

Приголомшений розривом снаряда, опам’ятався він уже в полоні в німців. Цей учинок говорить про те, що Соколов звик спочатку думати про товаришів, про свій борг перед Батьківщиною, а потім уже про себе. Він робить героїчні вчинки, а страх перед смертю відступає

Не упустив Соколов людське достоїнство й у німецькому полоні, мужність його не залишало й там. схотілося мені їм, проклятим, показати, що хоча я и с голоду пропадаю, але давитися ихней подачкою не збираюся, що в мене є своє, російське достоїнство й гордість і що в худобину вони мене не перетворили, як не намагалися, розповідає Андрій. Цим автор показав моральну перевагу свого героя над ворогом. Почувши вночі, що поруч із ним зрадник хоче видати командира, Соколов прийняв рішення не допустити цього й на світанку своїми руками задушив зрадника, тим самим позбавивши від смерті кілька командирів, що перебували з ним вплену.

И яка ж невигубна сила добра, краса людського серця відкривається нам в Андрію Соколові, у тім, як він побачив хлопчика, у його рішенні всиновити Ванюшу. Він повернув дитинству радість. Він буде обороняти його від болю, страждань і вболівай. Здавалося все вичерпала війна із цієї людини, і все-таки, незважаючи ні на що, він залишився людиною. У роки війни гітлерівці із глузуванням називали російського солдта росіянин Іван

А хто цей росіянин Іван? Це людина, оді тый у сіру шинель, що, не замислюючись, віддавав останній шматок хліба й фронтові тридцять грамів цукру осиротілий у роки війни дитині; людина,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Андрія Соколова в повісті М. Шолохова “Доля людини” І. Людина і війна (тяжкі випробування під час воєн; жорстокість Другої світової війни; визвольна війна і радянський солдат, що захищав Батьківщину, домівку, сім’ю). ІІ. “Доля людини” М. Шолохова – розповідь про стійкість характеру російської людини, цілого народу: 1. Наскрізне питання повісті – що сильніше: обставини чи характер? (узагальнююче значення образу...
  2. Михайло Шолохов “Доля людини” Оманливою простотою Він не купує читачів. Життя для нього – поле бою Двох сил, світоглядів, світів. М. Рильський У його висічених із алмазу й полум’я героях сконцентроване загальнолюдське й вічне. Гурян Борян Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них –...
  3. Образ Андрія Соколова в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Оповідання М. Шолохова “Доля людини” вражає людяністю і переконливою правдою образу головного героя Андрія Соколова. Автор не ідеалізує свого героя, не ставить його над іншими, а розповідає про те, як він боровся з життєвими обставинами. Андрій Соколов не надзвичайний супергерой. Він просто людина, яких було багато. Але тим величнішим постає...
  4. “Героями не народжуються – ними стають” В час, коли мирне небо захмарюється від обстрілів ворожих градів, коли матері, заливаючись слізьми, випроваджають синів на неоголошену війну, коли молоді жінки залишаються вдовами, а ще ненароджені діти приречені бути напівсиротами не можливо залишитися осторонь подій, які відбуваються в країні. Однак навіть в такий воістину важкий для всіх час, далеко...
  5. Роздуми над сенсом життя в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Оповідання М. Шолохова названо “Доля людини” не випадково. Темою твору є роздуми над долею людини, над сенсом життя. Ця тема розкривається на прикладі життя головного героя оповідання Андрія Соколова. Чому обрано саме його? Адже, на перший погляд, він зовсім не герой, звичайна людина. Мені здається, що саме тому, що Соколов...
  6. Коли казка мудрість сіє, тоді народжуються мрії Вступ до теми “Я світу у пригоді стану” Матеріал уроку. Акровірш “Казка”. Марія Чумарна “В казковім світі”. Мета. Зацікавити дітей новим розділом; підтримувати стійкий інтерес до казки як до художнього твору повчального та розважального характеру; розвивати творчі здібності учнів; формувати розуміння добра і зла, красивого і потворного: виховувати позитивні риси...
  7. Російський характер в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” – ПЛАН – О. ТВАРДОВСЬКИЙ, Г. БЕЛЛЬ, М. ШОЛОХОВ ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ О. ТВАРДОВСЬКИЙ, Г. БЕЛЛЬ, М. ШОЛОХОВ Російський характер в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Про загадковий російський характер багато говорили за межами Росії. Іноземцям важко збагнути вчинки цих людей, які здатні на самопожертву в ім’я високої ідеї або іншої людини. Особливості російського характеру розкрито в оповіданні М....
  8. “Щасливими не народжуються ними стають” за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” і П’єса видатного українського поета, письменника і драматурга Івана Котляревського “Наталка Полтавка” стала безцінним надбанням нашої національної культури. Вона досі залишається актуальною і з успіхом ставиться на сценах українських театрів, а ім’я Наталки Полтавки давно стало прозивним у нашого народу, бо так і зараз називають хороших дівчат. Той, хто пізнав...
  9. Сцена допиту Андрія Соколова Мюллером. (Аналіз епізоду оповідання М. А. Шолохова “Доля людини”) 1. Поводження головного героя як відбиття його внутрішньої сутності. 2. Моральний двобій. 3. Моє відношення до двобою Андрія Соколова й Мюллера. В оповіданні Шолохова “Доля людини” є багато епізодів, які дозволяють нам краще зрозуміти особливості характеру головного героя. Один з таких моментів, що заслуговують нашої, читацького, пильного уваги – сцена...
  10. “А був він лише солдаті” “А був він лише солдаті” Через багато років після перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні білоруський письменник Василь Биків звертається до Теми війни, тому що бачить джерела й причини перемоги в моральній силі російського солдата й усього народу. Два солдати, Сотників і Рибалка, з повісті Быкова “Сотників” по різному...
  11. “Композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” Композиція оповідання М. Шолохова “Доля людини” достатньо проста, але в той же час весь твір пронизаний глибокими переживаннями та іншими людськими почуттями, дуже яскраво і реально зображеними письменником. Головний герой оповідання – Андрій Соколов. Цій людині нелегко довелося в житті, яке припало на роки Великої Вітчизняної війни. Андрій пішов на...
  12. Минули всі кола пекла (оповідання М. О. Шолохова “Частка людини”) В оповіданні М. О. Шолохова “Частка людини” перед читачем з’являється не просто Історія, а дійсно частка людини, що втілила в собі типові риси національного російського характеру. Андрій Соколов, скромний трудівник, батько сімейства, живий і по-своєму був щасливий. Алі раптом Війна… Соколів пішов на фронт захищати Батьківщину. Як і тисячі інших,...
  13. Моральна сила людини (по оповіданню М. Шолохова “Доля людини”) Оповідання М. Шолохова “Доля людини” – це оповідання про просту людину на війні. Російська людина винесла всі жахи війни і ціною особистих втрат завоювала перемогу, незалежність своєї батьківщини. Кращі риси російського характеру, завдяки силі якого була здобута перемога у Великій Вітчизняній війні, М. Шолохов втілив у головному герої оповідання –...
  14. Роздум: письменник не суддя, а лише свідок Література – найдавніше мистецтво. З незапам’ятних часів люди намагалися виразити в словах своє життя, свої думки й почуття. Спочатку це були усні сказання, дбайливо збережені в пам’яті й передані з покоління в покоління, потім, з виникненням писемності, стала можливою більше доконана й, якщо можна так виразитися, більше ефективна передача цих...
  15. Моральна сила російської людини (по розповіді М. Шолохова “Доля людини”) Розповідь М. Шолохова “Доля людини” – це розповідь про просту людину на війні. Російська людина винесла всі жахи війни й ціною особистих втрат завоювала перемогу, незалежність своєї батьківщини. Кращі риси російського характеру, завдяки силі якого була здобута перемога у Великій Вітчизняній війні, М. Шолохов втілив у головному герої розповіді –...
  16. Ідея непереможності людяності Твір за оповіданням Шолохова “Доля людини”. “Доля людини” справедливо вважається найкращим оповіданням Шолохова. Трагічна історія життя головного героя пов’язана у творі з важкими випробуваннями у житті народу. З життєвої історії Андрія Соколова автор обирає тільки те, що дає можливість усвідомити людську долю у зв’язку з трагічною сутністю епохи. Шолохов зображує...
  17. Ідея непереможності людяності (за оповіданням Шолохова “Доля людини”) “Доля людини” справедливо вважається найкращим оповіданням Шолохова. Трагічна історія життя головного героя пов’язана у творі з важкими випробуваннями у житті народу. З життєвої. історії Андрія Соколова автор обирає тільки те, що дає можливість усвідомити людську долю у зв’язку з трагічною сутністю епохи. Шолохов зображує неможливість співіснування мирного світу та світу...
  18. Коротка характеристика добутку Доля людини Шолохова М. А Оповідання було надруковано в газеті “Правда” у переддень 1957 р. Композиція – оповідання в оповіданні. Оповідач передає історію свого випадкового знайомого, шофери Андрія Соколова, що відбулася в першу післявоєнну весну. Авторові в цьому оповіданні належить важлива роль. Великою любов’ю й повагою пронизане оповідання автора про життя й героїчний подвиг Андрія...
  19. “Перемагають лише сильні” У сучасному світі людина має можливість повною мірою задовольнити всі свої базові потреби, для цього не потрібно величезної праці або непосильних зусиль. У той же час людина залишається людиною, вона не може просто так сидіти на місці, проживати своє життя і спокійно доживати до своєї закономірної смерті. Кожному необхідний сенс,...
  20. Твір до ЗНО “Боїться презирства лише той, хто на нього заслуговує” Усі ми різні. Хтось йде по життю, гордо розгорнувши крила, обираючи складний шлях мужності, благородства та честі. Хтось, поступившись своїм слабкостям, борсається у хвилях страху, сорому та презирства. Треба зазначити, що почуття презирства, а саме його остраху – це є внутрішнє відчуття самої людини, коли вона підсвідомо, а іноді й...
А був він лише солдат Солдатами не народжуються
«
»