Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ♦Темне царство” у драмах А. Н. Островського “Гроза” і “Безприданниця”

♦Темне царство” у драмах А. Н. Островського “Гроза” і “Безприданниця”

Назва статті Н. А. Добролюбова “Темне царство” ставиться до комедій А. Н. Островського, написаним задовго до “Грози” і “Безприданниці”, але позначає явище, властиве повною мірою обом цим драмам – вузький консервативний мирок патріархального міста, у якому повністю панують дикі вдачі й звичаї. Там влада належить тим, у кого є гроші, там немає місця вільної думки й правам особистості, там панують насильство й сваволя. Дія в обох драмах відбувається в мальовничих містах верхів’їв Волги – Калинове й Бряхи-Мове. Калинов розташований

у незвичайно гарному місці, що підкреслено Кулигиным, одним з героїв драми. Але краса пейзажу, його пишноту різко контрастують із життям у місті. Вона закрита для стороннього ока, у ній чітко розрізняються дві сторони: для себе й напоказ.

Публічна сторона цього життя – прогулянки городян у кращих убраннях, але прогулянки рідкі, а справжнє життя в місті відбувається в тиші замкнених будинків, за високим забором. Про це говорить у своєму монолозі Кулигин: “И не від злодіїв вони защіпаються, а щоб люди не видали, як вони своїх домашніх їдять поедом так сім’ю тиранять. І що зліз ллється за цими

запорами, невидимих і нечутних!..

И що, пан, за цими замками розпусті темного так пияцтва”. Дивитися на чуже життя “у людях так на вулиці”, але не виносити сміття з хати – це свідомий принцип “темного царства”, адже тільки так можна затвердити самодурство сильних і беззахисність слабких. Типовим прикладом самодурства представлений Дикої – багатий купець, що не знає міри своєї жадібності й брутальності. Він не терпить, щоб йому суперечили, тому всіх домашніх тримає в страху, зриваючи на них злість по кожному приводу

Він грубий, і нічим не можна удержати його гніву, якщо йому хочеться показати, що він хазяїн: “А то я, чи що, покорятися стану!” І вес домашні терплять грубу лайку й приниження, тому що перебувають у матеріальній залежності від Дикого. Сильні в місті корисливі: “У кого гроші, пан, той намагається бедного закабалити, щоб на його праці дарові ще більше грошей наживати”.

Кулигин приводить у приклад Дикого, котрий недоплачує мужикам по копійці, щоб у нього із цього складалися тисячі. Але справа навіть не в жадібності Дикого, а в тім, що городничий намагається урезонити купця – так багато на нього скарг, а той лише “порвав городничего по плечу”: ” чиКоштує, ваше високоблагородіє, нам з вами про такі дрібниці розмовляти!” Богатым належать не тільки гроші, але, що важливіше, повна влада в місті, тому неможливо говорити про яке-небудь правосуддя: адже суди теж продажні. У прагненні підкласти свиню конкурентові хазяї життя в місті навіть знаходять задоволення в судових процесах, підриваючи друг у друга торгівлю “не стільки з користі, скільки із заздрості”. Вони готові витратитися, “так уже і йому стане в копійку”, а для цього використовують п’яних приказних, які за гроші строчать будь-які “злісні кляузи” на ближніх

Сваволя сильних і безправ’я слабких не залишають надії на торжество в цьому суспільстві справедливості й закону. Лицемірство й святенництво також є відмітною рисою цього миру. Усіляко підкреслюється релігійне благочестя сильних, їх благодіяння

Тому Кабанова всіляко привечает мандрівницю Феклушу, а та на подяку всьому місту розповідає про її щедрість. Тільки з репліки Кулигина ми довідаємося, що Кабанова “жебраків обділяє, а домашніх заїла зовсім”. Марфа Ігнатіївна постійно говорить про гріх, про належну повагу до батьків, який вона не бачить, про порядок, якому необхідно дотримувати в сім’ї, про страх Божому

Вона прикидається слабк і безпомічної, але відразу прориваються владні нотки, і зрозуміла репліка Варвари: “Не вважиш тебе, як же!” Марфа Ігнатіївна цілком на стороні відсталих марновірств і дрімучих звичаїв (наприклад, дружина повинна, провівши чоловіка, друга година “вити” на ганку, щоб усі бачили її любов до нього). Тому вона, звичайно ж, люта противниця всякого прогресу: всі нові досягнення їй здаються диявольською марою, і на поїзді вона, “хоч ти золотом осип”, не поїде. Більшість жителів міста так само неосвічені й марновірні: вони всерйоз думають, що Литва з неба впала, і вірують у геєну вогненну. Гроза для них – Божа кара, громовідвід – шарлатанство, а дикі новини Феклуши вони


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Промінь світла” і “темне царство” у п’єсі “Гроза” П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана в 1859 р. У цей час російське суспільство задавалося питанням про подальший шлях розвитку Росії. Слов’янофіли й західники запекло сперечалися про те, що краще: патріархальність (самодержавство, народності, православ’я) або орієнтація на цінності Західної Європи. Автор “Грози”, як відомо, був слов’янофілом. Однак даний Твір...
  2. Образ “жорстокого миру” у драматургії А. Н. Островського (по одній з п’єс “Гроза” або “Безприданниця”) Уже на початку свого творчого шляху А. Н. Островський звертається до зображення “темних” сторін у житті російського суспільства. У світі, що критики охрестили “темним царством”, панують деспотизм і неуцтво, самодурство й жадібність, ворожість до вільного прояву особистості й святенництво. Образ такого “жорстокого миру” Островський створює в п’єсі “Гроза”, що стала...
  3. Конфлікт і характери в п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. Розрахунок і почуття, їхня роль у розвитку сюжету. 2. Образ і доля Лариси Огудаловой. 3. Представники ділового миру в п’єсі. 4. Драма защемленого самолюбства: Юлій Карандишев. У п’єсі “Безприданниця” А. Н. Островський наочно продемонстрував, що головною рушійною силою в суспільстві є гроші. Саме вони дають людині можливість керувати іншими,...
  4. Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! А. Н. Островський П’єса ” Гроза” А. Н. Островського створена в 1859 році. У своєму добутку автор яскраво показав безліч звичаїв і вдач, що існують у той час у Росії. На прикладі...
  5. Скорочено драми Безприданниця Островського А. Н БЕЗПРИДАННИЦЯ Драма в чотирьох діях Дія перше У велике місто Бряхимов на Волзі прибуває Сергій Сергійович Паратов – блискучий пан, судновласник. Купці Кнурів і Вожеватов обговорюють його приїзд. Потім переходять до обговорення сім’ї Огудало-Них: Харита Ігнатіївна видала заміж двох дочок: один чоловік, кавказький князь, зарізав з ревнощів; в інший чоловік...
  6. МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) Олександр Миколайович Островський найбільший драматург минулого сторіччя. Його знамениті п’єси й донині входять у репертуар багатьох театрів Росії. “Він почав незвичайно,” писав про нього И. С. Тургенєв. Після того, як Островський прочитав свою першу п’єсу “Картина сімейного щастя”, його відразу ж охрестили,...
  7. Крах надій і очікувань головної героїні п’єси Островського “Безприданниця” У своїй п’єсі Островський розкриває всю систему відносин, що складаються між суспільством і жінкою. За зовнішнім лиском і погонею за грішми сильні миру цього стали забувати про прості людські почуття. Жінка для них перетворюється з ніжної, люблячої істоти в предмет цинічного торгу, з нею звертаються як свещью. Жертвою цього бездушного,...
  8. Життєві принципи героїв у п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. Життєві пріоритети купців. 2. Маска й внутрішня сутність Паратова. 3. Харита Ігнатіївна Огудалова й Лариса. 4. Карандишев і його життєві пріоритети. П’єса А. Н. Островського “Безприданниця” ставиться до числа добутків, які ледь втратять коли-або свою актуальність і сучасність Хоча сюжет п’єси належить своєму часу, сутність характерів героїв, їхні життєві...
  9. Моральні проблеми в п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. У чому суть п’єси Островського? 2. Знайомство з героїнею. 3. Моральний вигляд купців. 4. Трагедія героїні. Суть драматичного добутку А. Н. Островського “Безприданниця” полягає в тому, щоб показати протиріччя навколишньої дійсності через долі героїв Письменник, проникаючи в побут описуваних станів, зображує своїх героїв у дії, виявляючи їхні характерні риси....
  10. Карандишев персонаж драми А. Н. Островського “Безприданниця” Амбіція – ключове слово до пояснення особистості К. Амбіційність бідної людини – художнє відкриття Ф. М. Достоєвського (Макар Девушкин в “Бідних людях”, Парадоксаліст в “Записках з підпілля”, Миршавців в “Дядюшкином сні”, Смішна людина в “Сні смішної людини”). На відміну від Достоєвського, що розкриває “самосвідомість бідної людини” (М. М. Бахтин), Островський...
  11. Образи самодурів у драмі А. Н. Островського “Гроза” Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофъич, пошукати ще!.. Гарна теж і Кабаниха. А. Островський. Гроза У своїй драмі “Гроза” А. Н. Островський яскраво й жваво зобразив “темне царство” російської провінції, що придушує кращі людські почуття й прагнення. Автор не тільки першим увів у літературу слово “самодур”, але й...
  12. ДРУГОРЯДНІ ПЕРСОНАЖІ В ДРАМІ ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” ДРУГОРЯДНІ ПЕРСОНАЖІ В ДРАМІ ОСТРОВСЬКОГО А. Н. Островського, автора численних п’єс про купецтво, по праву вважають “співаком купецького побуту” і батьком російського національного театру. Він створив близько 60 п’єс, найвідомішими з яких є “Безприданниця”, “Ліс”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто інші. Самим яскравим і рішучим, за словами А....
  13. У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”? У п’єсах Островського відбилася, немов у дзеркалі, все життя російського купецтва. Драма “Гроза” показує читачеві достовірну картину трагедії, яку можна вважати зовсім повсякденним явищем для купецького середовища. Побут і вдачі російського купецтва були здатні довести людину до моральної й фізичної загибелі, і Островський у своїх добутках показує всі жахливі у...
  14. Психологізм драми О. М. Островського ” Безприданниця” Кращою психологічною драмою О. М. Островського дійсно вважається “Безприданниця”. її нерідко порівнюють із “Грозою”, і в якійсь мірі це справедливо. “Гроза” – центр дорефор-меної драматургії Островського, “Безприданниця” теж вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в них розгортається драма неабиякої жіночої...
  15. Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами...
  16. Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” А. Н. Островського по праву вважають співаком купецького середовища, батьком російської побутової драми, російського театру. Його перу належать близько 60 п’єс, з яких найбільш відомі такі, як “Безприданниця”, “Пізня любов”, “Ліс”, “На всякого мудреця досить простоти”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто...
  17. Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза”...
  18. Російське купецтво в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” На мій погляд, п’єса А. Н. Островського “Гроза” становить особливий інтерес для читачів, тому що в ній описується не тільки міжособистісний конфлікт, але й дається досить повна характеристика російського купецтва середини XIX століття. Для того, щоб зрозуміти життя суспільства, описаного в добутку, треба, звичайно, проаналізувати характери деяких діючих осіб. Марфа...
  19. Переказ фінальної сцени драми А. Н. Островського “Гроза” Така собитийная канва добутку, за допомогою якої автор розкриває перед нами целую галерею людських типів. Тут і купці – самодури, И почесні матері сімейств – охоронниці місцевих вдач, і мандрівниці – прочанки, що розповідають небилиці, користуючись темрявою й неосвіченістю народу, і доморослі вчені – прожектери. Однак при всій розмаїтості типів...
  20. Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя російського патріархального купецтва. 2. “Темне царство” і його представники. 3. Молоде покоління в драмі. 4. Протиріччя між старшим і молодшим поколінням А. Н. Островський показав життя російського купецтва. У драмі “Гроза” на повсякденному тлі розгортається трагедія, що погубило життя молодої жінки. У чому причина загибелі Катерини? Чи можна...
♦Темне царство” у драмах А. Н. Островського “Гроза” і “Безприданниця”
«
»