Трагічний конфлікт принца Гамлета за трагедією “Гамлет, принц Данський”


Мабуть, пройде, ще немало часу, поки герої інших творів світової літератури зможуть якось відтіснити, послабити мою увагу до образу шекспірівського Гамлета. І скільки б я не перечитував трагедію, кожного разу буду співчувати йому, захоплюватися його розумом і вперто шукати відповідь на питання, у чому полягає трагедія його долі. Я впевнений, що кожний читач знайде в “Гамлеті” щось своє, близьке його серцю й розуму. Та на першому місці завжди буде головне – це етичні проблеми: боротьба добра і зла, призначення людини на землі, протистояння гуманізму та антилюдяності. Читаєш п’єсу – і весь час здається, шо перед тобою своєрідні терези, на обидві чаші яких Шекспір упродовж всієї розповіді кладе чесноти на вади. Можливо, саме тому історія про Гамлета – це, на мою думку, зображення ланцюга конфліктів. Тих самих конфліктів, що в сукупності становлять конфлікт принца Гамлета з дійсністю.

Мені б хотілося окреслити три найбільш вагомі складові цього конфлікту. Головне – це неприйняття Гамлетом-гуманістом потворних вад королівського двору. Для принца замок в Ельсинорі являє собою модель світового зла. Він це розуміє, і поступово його особистий конфлікт, пов’язаний із вбивством батька, перетворюється на конфлікт історичний. Гамлет у розпачі, адже йому протистоїть не тільки Клавдій і навіть не зло Ельсинора, а й світове зло. Тому перед


юнаком постає питання: “Бути чи не бути?” Мабуть, тільки вирішивши його, Гамлет знову здатний поважати себе як особистість:

Чи бути, чи не бути – ось питання. Що благородніше? Коритись долі ] біль від гострих стріл її терпіти, А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? Заснути, вмерти – І все.

Саме звідси, гадаю, виникає друга складова конфлікту Гамлета з дійсністю: протест, прагнення до боротьби зі злом розбива-(ться власним безсиллям. Міць оточуючого зла сильніше за чесність і порядність героя. Щоб подолати її, Гамлет повинен спочатку знищити в собі суто людські почуття: кохання (розрив з Офелі-ію), родинні стосунки (розрив з матір’ю), щирість (гра в божевільного), чесність (необхідність брехати всім, за винятком Гораціо), гуманність (Гамлет вбиває Полонія, Лаерта, Клавдія, улаштовує страту Розенранця й Гільденстерна, стає причиною загибелі Офелії та Гертруди).

Гамлет переступає через свою гуманність, але ми бачимо, що він нехтує нею не за власним бажанням. 1 ми розуміємо: в цьому – ще одна складова трагічного конфлікту данського принца. Все життя виховуючи в собі високі почуття, він змушений тепер знищувати їх під натиском потворної дійсності й чинити злочин. Пізнання людиною ІІШ – ось у чому полягає трагедія Гамлета, а несприйняття цього їла – джерело конфлікту героя з дійсністю.

…Мудрим старшим другом увійшов Гамлет у моє життя, давши гідну відповідь на споконвічне питання про життєвий вибір. Століттями вчив Шекспір своїх читачів гідності, четі й премудростям самопізнання, розповівши трагічну історію про данського принца )ш тлі складних філософських і моральних проблем. 1 я переконаний, шо нові покоління так само, як минуле й сьогоднішнє, будуть ио-новому, вже з власних позицій, перечитувати трагедію, відкри-шпочи для себе існування зла в житті і визначаючи власне ставлений до нього.

Страшний злочин – братовбивство – постає обставиною, що спричинила розвиток сюжету. Але не події, а реакція Гамлета, його вибір стоять у центрі п’єси, й зумовлюють філософський та ідейний зміст. У інших обставинах, за інших умов, мислячим порядним людям завжди доводилося робити схожий власний вибір, бо зла багато, і кожен рано чи пізно зіштовхується з його проявами у власному житті. Змиритися зі злом – майже те саме, що сприяти йому, совість не дозволить заспокоїтися, і життя перетвориться на суцільне страждання. Ухилитися від боротьби, втекти (адже у цьому випадку смерть стає свого роду втечею) – це допоможе позбавитись страждань, але це теж не вихід, бо зло продовжуватиме безкарно ширитися. Не випадково пізніше, вже визначившись, Гамлет відбирає у Гораціо кубок з отрутою: смерть занадто легкий і не гідний справжньої людини спосіб подолання. труднощів. Але щоб збагнути це, йому довелося пройти складний шлях. Почати боротьбу для Гамлета – це зрадити власні моральні принципи (треба вбити власного дядька), отже знову моральні страждання. Вони ускладнюються ще й тим, шо вбивця, ворог Гамлета, – король, уособлення влади, й кожна дія Гамлета може відбитися ще й на долі його країни. Тож не дивно, що він зволікає, перш ніж почати метатися. Проте, саме зволікання врешті-решт зумовлює загибель героя. Але його не могло не бути. Сумніви і зволікання є природними для характеру Гамлета і для самих обставин. Бездумний вибір теж не може призвести ні до чого доброго, розумна людина не може цього не усвідомлювати.

“Гамлет” Шекспіра поставив перед людством багато філософських запитань. Значна частина їх вічні, і кожне нове покоління читачів, відкриваючи для себе літературну спадщину Шекспіра, замислюється і буде замислюватися слідом за героєм “Гамлета” над цими філософськими проблемами.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Трагічний конфлікт принца Гамлета за трагедією “Гамлет, принц Данський”

Categories: Шкільні твори

Links