Терновий вінець принца Гамлета

Ф. ПЕТРАРКА, ДЖ. БОККАЧЧО, М. СЕРВАНТЕС, В. ШЕКСПІР

Терновий вінець принца Гамлета

Людське буття, на жаль, має різні грані. Його таємниці й намагається розкрити у своїх п’єсах великий англійський драматург доби Відродження В. Шекспір, зокрема, у трагедії “Гамлет”.

Як відомо із сюжету, у Данському королівстві панують підступність, лицемірство, ницість, але там є й сила, що здатна протистояти злу. Це – принц Гамлет. Принц навчався в Англії, у Віттенберзькому університеті, одному з найпрогресивніших навчальних закладів епохи.

Саме там він сприйняв ідеали добра, правди, справедливості, поваги до людини. Гамлет цінував у людях розум і порядність. Саме тому його товаришем став не який-небудь августійший нащадок, а бідний, але розумний та чесний студент Гораціо.

Принц Гамлет розумний, благородний, чесний, правдивий. Це людина широкою, як на той час, світогляду. Він серйозно займався науками, добре знався на мистецтві, любив театр, захоплювався фехтуванням, пробував писати і це йому вдавалося. Він був здатен аналізувати явища життя та робити філософські узагальнення й висновки. Як різнобічну й глибокодумну людину данського принца хвилює велике

коло життєвих проблем. Це проблеми добра і зла, дружби, вірності, кохання й зради, сенсу буття і смерті, честі й помсти, людської гідності й ницості, питання мистецтва, зокрема театру.

Зрозумівши правду про все, що відбувається у королівстві, Гамлет вирішує боротися. Та його боротьба з Клавдієм – це не тільки помста сина за вбивство батька, це боротьба зі злом узагалі, під якою б личиною воно не приховувалося: за свою честь, за майбутнє держави. Прийнявши таке рішення, Гамлет переживає два конфлікти: зовнішній і внутрішній. Перший полягає у зіткненні його благородства з ницістю Клавдія та королівського двору. Другий – у душевній боротьбі із собою.

Все, що сталося під час поєдинку Гамлета з Лаертом, майстерно підготовленою Клавдієм, цілком викрило підступність короля, і придворні впевнилися у віроломстві тирана. Злодій покараний, але й самого принца смертельно поранено. Помираючи, він просить Гораціо розповісти людям правду, яка поки що прихована від них. Принц до останнього вірив у перемогу істини.

Але Гамлет, на жаль, не зміг виправити “звихнутий час”. Трагедія принца полягає у тому, що, розуміючи необхідність боротьби із злом, духовно готовий до неї, він залишився самотнім і не знав, як здійснити своє призначення. Його час ще просто не настав. Він міг би стати героєм тієї епохи, яка відчуває потребу вмислителях, художниках, творцях. Епохи, що не бажає крові, якої було так багато у трагедії. Епохи, що грунтується на основах справедливості. Поки що про такий час можна лише мріяти.

Образ Гамлета належить до “вічних образів”, тому що за всіх часів і в різні епохи між добром і злом точилася непримиренна боротьба. Вона й породжувала борців за ідеали справедливості, честі, гуманізму.

У своїй трагедії В. Шекспір веде принца Гамлета тернистим шляхом змужніння, який випав на його долю. З безтурботного юнака через сумніви, вагання, слабкість, дисгармонію він доріс до Людини у повному розумінні цього слова й кинув виклик долі.

Трагедія В. Шекспіра – це п’єса запитань, на які читач має сам дати відповіді Вона змушує його замислюватися над вічними питаннями людського буття “бути чи не бути” і тим самим зростати духовно, дорослішати, мудрішати, шукати свій шлях, іти ним до мети, долаючи різні перепони й терни, щоб довести собі й оточуючим, що ти на щось здатний.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Терновий вінець принца Гамлета

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links