“Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри”

ом своїм, його задушевністю, теплотою, інтимністю, його знаменитим сосюрівським тембром він таки ні на кого не схожий, він – одинак” – писав про Володимира Сосюру Олесь Гончар.

“Історична постать письменника, що був архімайстром вашої поезії, великим сеніором нашої мистецької культури і людиною щедрого серця та виняткового особистого чару” (Є. Маланюк). Цей відгук стосується творчої особистості Максима Рильського.

Що ж єднає двох начебто несхожих митців? Обидва належали до типу людей-романтиків, людей з ніжним, вразливим серцем, людей-гуманістів. І не дивно, що обидва створили стільки прекрасних поезій, присвячених найрізноманітнішим людським почуттям, і насамперед – коханню. Неперевершеним майстром лірики кохання називають Володимира Сосюру. Вражаючи душевна відкритість сприяє тому, що поет створює надзвичайно яскраві зорові образи.

Таке ж щире, вдячне почуття сповнює душу ліричного героя М. Рильського.

Джерелом натхнення для обох поетів завжди була природа. Він і вона з поезії М. Рильського “Яблука доспіли” прощаються на фоні чарівної природи.

Пройшло багато часу. Дороги закоханих розійшлися. Усе змінилося навкруги, “лиш любов, як у серці багнет”. Ліричний герой В. Сосюри віддав би все: і свою славу поета, і досягнення, тільки б повернути юність, повернути кохану.

Серця молодих Рильського і Сосюри

сповнені молодечої романтики, миттєвих спалахів пристрастей.

Навіть відгомін творів Адама Міцкевича відчувається в цій поезії Рильського. Ліричному ж герою Володимира Сосюри здається, що його почуття – єдині за всю історію людства.

“Кохання приходить зразу, в один момент, і може одійти з такою ж раптовістю і несподівано”, – пише у “Щоденнику” В. Винниченко. І вже до іншої жінки звертається ліричний герой.

Лірика миттєвого, вибухового емоційного сплеску молодих поетів з часом змінюється на більш філософічну, відбиває складне плетиво почуттів і думок.

Вінцем інтимної лірики М. Рильського стає цикл “Остання весна”. Його тема – кохання, сповнене суперечливих переживань. В “Останній весні” поставлено запитання, на які герой не може знайти відповіді.

“Любов приходить помалу… приходить непомітно, стає господинею і одходить трудно, з муками, з смертю”, – писав В. Винниченко.

Володимир Сосюра розкиває найрізноманітніші нюанси того кохання, яке проходить крізь випробування, злети й падіння до кінця життя, в автобіографічному циклі поезій, присвячених Марії.

Українська ментальність проглядає у віршах обох поетів. Володимир Сосюра порівнює свою кохану з образом України.

Можна з впевненістю сказати про нев’янучу, і зрештою, ніколи й нічим нездоланну молодість душі поетів.

Любов, яку оспівали в поетичних рядках Максим Рильський і Володимир Сосюра, живе й після смерті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри”

Categories: Твори на задані теми

Links