Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ

Українська балада

Вода шумить!.. вода гуля!..

На березі Рибалка молоденький

На поплавець глядить і примовля:

“Ловіться, рибочки, великі і маленькі!”

Що рибка смик – то серце тьох!..

Серденько щось Рибалочці віщує:

Чи то тугу, чи то переполох,

Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує!

Сумує він, – аж ось реве,

Аж ось гуде, – і хвиля утікає!..

Аж – гульк!.. з води Дівчинонька пливе

І косу зчісує, і брівками моргає!..

Вона й морга, вона й співа:

“Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,

На зрадний гак ні щуки, ні лина!..

Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?

Коли б ти знав, як Рибалкам

У морі жить із рибками гарненько,

Ти б сам пірнув на дно к линам

І парубоцькеє оддав би нам серденько!

Ти ж бачиш сам, – не скажеш: ні –

Як сонечко і місяць червоненький

Хлюпощуться у нас в воді на дні

І із води на світ виходять веселенькі!

Ти ж бачив сам, як в темну ніч

Блищать у нас зіроньки під водою;

Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, –

Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!

Зирни сюди!., чи се ж вода?..

Се дзеркало, – глянь на свою уроду!..

Ой, я не з тим прийшла сюда,

Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!”

Вода шумить!., вода гуде…

І ніженьки по кісточки займає!..

Рибалка встав, Рибалка йде,

То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..

Вона ж морга, вона й співа…

Гульк!., приснули на синім морі скалки!..

Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..

І більше вже нігде не бачили Рибалки!

Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ