Скорочено “Кавун” Багрицкого


Свежак надривається. Пре на рожен Азовського моря корито. Кавун на кавуні – і трюм навантажений, Кавунами пристань покрита. Не пити перваку в передсвітанкову стыдь, На нудному позіхати варті, Три дні й три ночі прийде пропливти – И ми вітрила розгорнули…

У густий бородань ударяє бурун, Щоб бризами вдрызг розлетітися; Я виберу дзвінкий, як бубон, кавун – И ножиком виріжу серце… Пустельне сонце сідає в розсіл, И випхають місяць хвилями… Свежак задуває! Наотмашь! Пішов!

Дубок, воруши вітрилами! Густими баранчиками море повно, И труться кавуни, і в трюмі темно… У два пальці, по-боцмански, вітер свистить, И Хмари збиті щільно. І ерзает кермо, і обшивання тріскотить, И забрані в рифи полотна

Крізь хвилі – навиліт! Крізь дощ – навмання! У свистячому гнані милі, Ми нишпоримо на дотик… Ридма й не в лад Хропуть полотняні крила

Ми утягнені в дику карусель. І море тупотить як ринок, На мілину нас кидає, Нас жене на мілину Остання наша путина! Козлами кудлатыми море повно, И труться кавуни, і в трюмі темно… Я пісні останньої ще не склав, А смертну чую прохолодь…

Я в карти грав, я бродягою жив, И море приносить нагороду,- Мені життя веселої тепер не зберегти – И кермо відірвало, і в кузові текти!.. Пустельне сонце над морем встає, Щоб повітрю танути й грітися; Не видно дубка, і по хвилях пливе Кавун з намальованим серцем…


У густий бородань ударяє бурун, Скумбрийная зграя грає, Низовий на брижі качає кавун – И к бережу він підпливає…

Кінець подорожі тут він знайде, Кінчені вітер і хитавиця,- Кавун з намальованим серцем бере Улюблена мною козачка… І комусь тут надоумить її, Що в руки взяла вона серце моє!..



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “Кавун” Багрицкого

Categories: Скорочені твори

Links