ШТРІТМАТТЕР, Ервін

(1912 – 1994)

ШТРІТМАТТЕР, Ервін (Strittmatter Erwin – 14.08. 1912, Шпремберг – 31.01. 1994, Шульцгоф) – німецький письменник.

Народився у селянській родині. Матеріальні нестатки в сім’ї примусили Штрітматтера вже з юнацьких років шукати заробітків. Працював шофером і батраком, учнем пекаря і офіціантом, конюхом і різноробочим. Під час Другої світової війни Штрітматтер був мобілізований у військо, але дезертирував з фашистської армії. До кінця війни переховувався в селянських сім’ях. Після закінчення війни повернувся на батьківщину, де брав участь у створенні одного з перших в Німецькій демократичній республіці сільськогосподарських кооперативів. Водночас займався журналістикою. Більшість тогочасних нарисів та репортажів Штрітматтера були присвячені опису праці та побуту його земляків, мешканців Зефтенберзького вугільного басейну.

У1947 р. Штрітматтер став членом Соціалістичної єдиної партії Німеччини. З 1959 р. Штрітматтер – перший секретар, а з 1973 р. – віце-президент Союзу письменників НДР.

На кінець 40-х pp. припадають й перші літературно-художні спроби Штрітматтера. У 1949 р. був опублікований роман Штрітматтера “Погонич волів”. В яскравій реалістичній формі в романі відтворена картина селянського життя в роки Веймарської республіки. У центрі зображення твору – розповідь про дитинство та юність сина поміщицького кучера Лопе Кляйнермана, який намагається знайти своє місце в житті.

Успіх першого роману спонукав Штрітматтера стати професійним письменником. На початку 50-х pp. Штрітматтер звернувся до драматургії. Його перша п’єса “Кацграбен” (“Katzgraben”,1953), що в комедійній формі змальовує соціальні суперечності та зміни в житті німецького села 1947-1949 pp., була високо оцінена Б. Брехтом і поставлена у його театрі “Берлінер ансамбль”. Підтримуючи ПІ. інсценізацією п’єси “Кацграбен”, Брехт намагався застосувати принципи своєї епічної драматургії до матеріалу нової, повоєнної німецької дійсності. Ш. використав принципи епічної драматургії Брехта у своїй наступній п’єсі “Наречена голландця” (“Die Hollanderbraut”, 1960), у якій поставив за мету на прикладі історії кохання дівчини з бідної родини розкрити діалектичний взаємозв’язок приватного життя і політики, особистого і суспільного. Центральне місце в драмі займає образ доньки селянина-бідняка Ханни Тайнц до сина заможного селянина Генріха Ердмана, який двічі її зраджує: перший раз – коли відмовляється визнати за свою дитину, що її повинна була народити Ханна, а вдруге, вже у повоєнні роки – коли відкидає спроби Ханни допомогти йому стати на шлях морального відродження. У 1961 р. драма “Наречена голландця” була удостоєна премії Г. Е. Лессінга.

Поруч із драматургією Штрітматтер продовжував писати й прозу. Упродовж 50-60-х pp. були опубліковані романи Штрітматтера “Гінко” (“Tinko”,1954), “Оле Бінкоп” (1963), “Чудодій” (“Der Wundertater”, 1957-1960), повість “Поні Педро” (1958).

Роман “Тінко” – це розповідь про ті соціальні зміни, які відбувалися в лужицькому селі у 1948-1949 pp. Головний конфлікт роману пов’язаний з образом старого селянина Краске, котрий повоєнні реформи на селі сприймає насамперед як засіб і можливість особистого збагачення. Отримавши від держави земельний наділ, він нещадно експлуатує усю свою родину, фактично перетворюючи її на рабів цього шматка землі. Егоїстичні інстинкти власника відштовхують від нього його сина й онука. Саме від особи останнього, маленького хлопчика Мартіна на прізвисько Тінко, і ведеться розповідь у творі, що зумовлює особливий, дещо наївний і “дидактичний” оціночний ракурс зору на зображені події. Роман “Оле Бінкоп” тематично продовжує попередній твір і змальовує драматичні, а почасти і трагічні, процеси колективізації у німецькому селі кінця 40-50-х pp. Повість “Поні Педро” – це своєрідна, написана у жартівливій формі, біографія шотландського поні.

Центральним твором Штрітматтер вважається 3-том-ний роман “Чудодій”. У романі у хронологічній послідовності викладена непроста історія життя, історія становлення характеру й ідейно-політичного світогляду головного героя Станіслауса Бюднера, образ якого має виразне автобіографічне звучання. У першому томі, події якого розгортаються у період з 1909 до 1943 p., автор знайомить читача з головним героєм, сином безземельного селянина Станіслаусом Бюднером, якого земляки за його дивовижний дар спостережливості назвали чудодієм. Біографія Станіслауса є типовою для пересічного німця тих років. У пошуках сенсу життя він змінює багато професій, бере участь у війні, але соціальні та політичні гасла профашистської Німеччини призводять його до розчарування у цінностях, які йому намагалася нав’язати держава. Тому у 1943 р. він дезертирує з фашистської армії і до кінця війни переховується в одному із грецьких монастирів. У другому томі роману життя героя простежується з 1946 до 1949 p., коли Станіслаус намагається знайти своє місце у вирі тих соціальних, економічних та політичних змін, які переживала Німеччина у перші повоєнні роки. Поступово герой схиляється до цінностей соціалістичної ідеології, зближується з робітничим класом, паралельно випробовує свої сили в літературі. У третьому томі, події якого охоплюють першу половину 50-х pp., Станіслаус змальований як зрілий письменник, збагачений непростим досвідом життя і визнаний у себе на батьківщині.

До великого епічного жанру Штрітматтер звертався і в подальші роки своєї творчої біографії, створивши ще кілька романів: “Крамниця” (“Der Laden”, 1983), “Зелений червень”(“Gruner Juni”, 1985) та ін. Водночас, починаючи з другої половини 60-х pp., Штрітматтер активно виступав й у жанрі “малої” прози: збірка ліричних мініатюр та притч “Шульценгофський календар усякої всячини” (“Schulzenhofer Kramkalender”,1966), збірки новел та оповідань “Вівторок у вересні” (1969), “Без чверті сто маленьких історій” (1971), “Блакитний соловейко, або Так це починається” (“Die, Blaue Nachtigall, oder Der Anfang von etwas”, 1972), “Моя приятелька Тіна Бабе” (“Meine Freundin Tina Babe”, 1977) та ін.

Творчість Штрітматтера неодноразово була відзначена літературними преміями НДР.

Українською мовою твори Штрітматтера перекладали О. Логвиненко, О. Словенко та Ю. Михайлюк.

В. Назарець

ШТРІТМАТТЕР, Ервін