“Самотність у моєму житті” за повістю Ясунарі Кавабата “Тисяча журавлів”

Для європейця Японія є дивною і загадковою країною. Її загадковість покладається у ставленні японського народу до своїх традицій та до своєї культури. Вони і зараз не поспішають втілювати у своє життя надбання сучасності, вони і досі живуть у великій повазі до минулого своїх предків. Яскравим прикладом цього ставлення є чайна церемонія, яка в усіх подробицях зображена в повісті Ясунарі Кавабата “Тисячі журавлів”. Національна японська чайна церемонія – це навіть не зустріч та спілкування людей, це зустріч та спілкування почуттів, спроба сховатися від самотності та знайти повну єдність з учасниками цієї церемонії та з оточуючим світом.

На перший погляд, у повісті Ясунарі Кавабата чайна церемонія є тлом для розгортання головних подій. За сюжетом твору Тікако, вчителька чайної церемонії, запрошує героя оповіді Кікудзі для того, щоб познайомити його з Юкіко, шлюб якої вона намагається влаштувати. Він можливо б і не відгукнувся на це запрошення, бо знає Тікако ще з тих часів, коли вона була коханкою його батька, і вважає, що така людина не має морального права бути вчителькою священної чайної церемонії. Але Кікудзі випадково зустрічає Юкіко і все ж таки погоджується.

Незважаючи на те, що зовні Тікако поводить себе з притаманною гідністю справжнього професіонала, Кікудзі добре знає минуле цієї жінки, як знає сумнівне минуле ще однієї

учасниці церемонії – Оота, яка теж була колишньою коханкою його батька, і тому він не може позбутися тієї відрази і відчуття вульгарності у тій атмосфері, в якій опинився лише заради зустрічі з Юкіко. Особисте ставлення до Юкіко та ставлення до неї свого герою письменник підкреслює за допомогою яскравих та виразних епітетів: дівчина зображена у рожевому та білому одязі, її красота ще більш приваблива на фоні літніх жінок, вона зображується на фоні молодого листя, її яскраве кімоно майже сяє і світиться, волосся Юкіко проміниться, а свіжа та м’яка серветка в руках дівчини нагадує червону квітку. Крім того, цнотливість і чистоту Юкіко підкреслюють журавлі на її хустині, бо всім відомо, що журавель в Японії є священним птахом, символом щастя, здоров’я та довголіття. Японці вважають, що якщо зробити тисячу паперових журавликів, здійсняться самі заповітні мрії.

Речі в оповіданні “Тисячі журавлів” живуть своїм особливим життям. Розповідаючи про чайний посуд, автор з особливим почуттям відтворює історію кожного предмету. Відчувається навіть якийсь трепіт від зустрічі з цими предметами старовини. Дивлячись на чайний сервіз, Кікудзі вдає собі, що й його батьки такі ж чисті і непорочні, як і предмети чайної церемонії.

За допомогою достатньо характерних образів Кікудзі, Фуміко, Оота та Юкіко письменник висвітлює свідомість японців, які шанобливо ставляться не тільки до предметів мистецтва, а й до звичайних побутових речей, в яких вони бачать втілення надзвичайної краси. А сама чайна церемонія дозволяє зрозуміти велику самотність кожного з героїв цього твору, неможливість більшості сучасних людей зрозуміти один одного та позбутися цієї самотності.

На мою думку, самотність головних героїв твору визвано багатьма непорозуміннями та закоснілістю. І перебороти її можна лише пошуком якихось компромісів, які б дали змогу поєднати свої душевні прагнення, відшукати погляд на сучасне життя та традиції минулого, який би задовольнив усіх. Самотність у житті кожного з нас – це, перш за все, наша особиста провина, і ми самі повинні шукати причини її виникнення та шляхи її здолання. Лише за таких умов з’явиться можливість знайти гармонію з оточуючим нас світом, з оточуючими нас людьми і гармонію з самим собою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Самотність у моєму житті” за повістю Ясунарі Кавабата “Тисяча журавлів”

Categories: Твори на задані теми

Links