Церковний календар

Час понад добу й у межах року ми відміряємо по місяцях і дням. У наших зовсім не далеких предків було інше числення – по церковних святах і постам. Простій, неписьменний селянин, та й городянин, погано розбиралися в числах і місяцях, для них події відбувалися “на Сретенье”, “на Егория”, “у Петрівки”, “на Казанську” і т. п., тобто по пам’ятних днях церковного календаря, що тісно переплітався із древніми, дохристиянськими повір’ями й прикметами, отчого ми вправі називати його й народним

Народне найменування тих або

інших дат знайшло широке відбиття в класичній художній літературі, ставлячи сучасного читача в складне становище: ми погано уявляємо собі, у який час відбувається названа подія. От показовий уривок з поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”: проста селянка Матрена Тимофіївна розповідає семи мужикам мандрівникам про своє великотрудне життя, зрідка осяяної й світлими спогадами про дитинство, заміжжя, материнство. Чоловік її працює в Питере пічником

Узимку прийшов Филиппушка,

Привіз хусточку шовковий

Так прокотив на саночках

В Екатеринин день.

Зиму дружини провели в селі, а потім

Пилип

на Благовещенье

Пішов, а на Казанську

Я сина народила.

Крім вказівок на зиму, згадані свята нам нічого не говорять. Слухачам мужичкам, як і читачам – сучасникам Некрасова, усе було гранично ясно. Пояснимо: день святої КАТЕРИНИ відзначався 24 листопада старого стилю (7 грудня нового), БЛАГОВЕЩЕНИЕ – 25 березня (7 квітня), осіннє свято ікони КАЗАНСЬКІЙ БОГОМАТЕРІ – 22 жовтня (4 листопада).

Не було дня в році, не відзначеного поминовением какою або одного, а частіше декількох святих або іншою подією християнської міфології. Тому народ прекрасно обходився без звичних для нас дат: числа й місяця

Провінційне дворянство теж погано розбиралося в офіційному календарі. От що пише про оточення свого героя И. А. Гончарів у романі “Обломів”: “Вони вели лік часу по святах, часом року, по різних сімейних і домашніх випадках, не посилаючись ніколи ні на місяці, ні на числа. Може бути, це відбувалося частиною із за той, що, крім самого Обломова (мається на увазі батько маленького Іллі. – Ю. Ф. ), інші всі плутали й назви місяців, і порядок чисел”.

Старий і новий стиль

Ви вже помітили: сучасні дати згаданих некрасовской Матреной Тимофіївною свят наведені по старому й новому стилі, тобто календарю. У чому їхнє розходження?

У юліанському календарі, уведеному римським імператором Юлієм Цезарем в 45 році нашої ери, рік (тобто час повного звороту Землі навколо Сонця) був підрахований не цілком точно, з перевищенням на 11 мінут 14 секунд. За півтори тисяч років, незважаючи на виправлення в три дні, зроблену в XIII столітті, ця різниця склала десять доби. Тому в 1582 році римський тато Григорій XIII наказав викинути з календаря ці десять доби; григорианский календар (“новий стиль”) був уведений у більшості країн Західної Європи, а потім і Америки. Однак Росія не погодилася з виправленням, зробленим главою католицької церкви, і продовжувала дотримуватися юліанського календаря. Новий стиль у Росії ввела радянська влада в лютому 1918 року, коли різниця в календарях досягла вже 13 доби. Тим самим літочислення країни було залучено до загальноєвропейського й американському. Російська православна церква реформи не визнала й дотепер продовжує жити по юліанському календарі

Отже, різниця між календарями в XX і XXI століттях становить 13 днів, в XIX столітті вона рівнялася 12 дням, в XVIII – 11. З 1 березня 2100 року різниця між старим і новим стилем досягне вже 14 днів

При читанні старої російської літератури різницю між офіційно прийнятим у Росії григорианским календарем і старим, юліанським, корисно враховувати. Інакше ми не цілком точно будемо сприймати час, коли відбуваються події, описані в наших класиків. От приклади

Сьогодні нерідко, почувши гуркоти грому в перші дні травня, люди цитують початок відомого вірша Ф. И. Тютчева “Весняна гроза”: “Люблю грозу на початку травня…” При цьому мало кому спадає на думку, що вірш написаний в XIX столітті, коли травень у Росії починався 13 травня по нинішньому календарі (різниця в 12 доби) і гроза в середній смузі країни зовсім не рідкість. Тому Тютчев, описуючи першу грозу на початку (а по нашому в середині) травня, нітрохи їй не дивується, а тільки радується

В оповіданні И. С. Тургенєва “Стукає!” читаємо: “…справа була в десятих числах липня й жари стояли страшні…” Зараз нам ясно, що по нинішньому Мова йде про двадцяті числа липня. В іншому творі Тургенєва, романі “Батьки й діти”, говориться: “Наступили кращі дні в році – перші дні червня”. Додавши 12 днів, читач легко зрозуміє, яке пора року по сучасному календарі Тургенєв уважала кращим

Надалі викладі дати старого й нового стилю ми будемо давати через дріб


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Церковний календар