Біографія Івана Нечуй-Левицького


Іван Семенович Левицький (1838-1918) (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії.

Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер І. Нечуй-Левицький 2 квітня 1918 р.

Початок літературної діяльності І. Нечуя-Левицького припав на 60-ті роки. У 70-х – 80-х рр. були написані найбільш відомі твори письменника – “Микола Джеря”, “Кайдашева сім’я”, “Бурлачка”, “Старосвітські батюшки та матушки”, “Хмари”. На тлі художніх пошуків кінця ХІХ – поч. ХХ ст. його творчість відзначалась тематичним і стильовим консерватизмом.

Для прози І. Нечуя-Левицького характерне реалістичне відображення дійсності. Основна тема його творів – селянська. Увагу автора привертає соціальна проблематика. Він розкриває вплив кріпацтва на долі й мораль селян, показує процеси, що відбувалися в українському селі після скасування кріпосної залежності.

У повісті “Кайдашева сім’я” прозаїк змалював широку картину складних процесів, зумовлених селянською реформою.

На думку автора, саме соціально-економічні причини змінили традиційний устрій народного життя. Вони позначились не лише на майнових


відносинах, а й на всьому комплексі народної звичаєвості, моралі та психологічному складі селянина.

В окремих творах письменник змалював життя української інтелігенції (роман “Хмари”). Значний інтерес становлять фольклористичні та літературно-публіцистичні праці І. Нечуя-Левицького.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Біографія Івана Нечуй-Левицького

Categories: Біографії

Links